«Собака-кенгуряка» повертається до служби: історія незламності на Київській митниці
Коли війна розлучила кінолога Дениса та його собаку Джилі, здавалося, що їхній дует залишиться лише в пам’яті. Але сьогодні вони знову разом — у складі кінологічної команди Київської митниці. Це історія про незламність, що надихає.
Нещодавно столичні митники поділилися на своїй сторінці у Facebook зворушливою історією возз’єднання колеги з його чотирилапою напарницею. Після трирічної розлуки, спричиненої війною, Джилі та Денис знову разом.
У перший день повномасштабного вторгнення Денис потрапив у полон, а Джилі залишилася на тимчасово окупованій території. Вона втратила вагу, здоров’я, але не забула, як працювати.
Сьогодні Джилі — офіційна частина митної команди. Вона спеціалізується на пошуку наркотиків і психотропних речовин. Її фірмовий сигнал — завмирання при виявленні забороненого. Вона не реагує на сторонніх, але завжди чекає на Дениса, прислухаючись до кожного звуку.
Правоохоронці описують Джилі як активну, розумну, вперту і безмежно віддану. Її улюблений смаколик — легені, а головна риса — точність у роботі. Після трьох років вимушеної перерви Джилі повернулася до Дениса. Він лікував її, відгодовував (уже +5 кг у скарбничці) і повернув блиск в очах. І знаєте що? Вона не забула, як працювати. На тренуваннях Джилі показує результат, наче й не було трирічної розлуки.
Їхня співпраця почалася ще до війни — на пункті пропуску Чонгар. Тоді Денису просто сказали: «Ось твоя собака — працюй».
«Чому саме митниця? «Запропонували — і я погодився, — каже Денис. — Кінологія з пошуку наркотиків представлена не в усіх органах, а ми з Джилі знаємо, як це робити».
З того моменту між ними народилася справжня дружба, перевірена полоном, окупацією та випробуваннями.
Сьогодні Джилі живе в домі Дениса, охороняє його і не відступає ні на крок. Коли він зникає з поля зору — завмирає, по черзі підіймаючи вуха, вдихає повітря, шукає його запах. А щойно він з’являється — собака оживає і береться до справи.
І справді, Джилі вже влилася в собачий колектив митниці. Впевнено зайшла, наче додому, обнюхала територію, познайомилася з іншими чотирилапими колегами — без жодного гавкоту чи агресії.
«Вона не реагує на котів, собак чи людей, — розповідає Денис. — Але колись у вольєрі нікого до себе не підпускала. Змінилася. Раніше була мовчункою, а тепер любить „поговорити“. Кажу їй: навчилася гавкати!» І завжди готова до гри — з м’ячем чи паличкою.
Попереду — навчання у Департаменті спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби. Там Джилі вдосконалить свої навички. «Як у спортсменів — межі майстерності не існує», — додає Денис.
І це лише початок: у планах — розширення її спеціалізації на пошук зброї, готівки, сигарет або бурштину.
До теми: Вівчарка поліції Києва Чейз — серед найкращих кінологічних собак України
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»