Інтелектуальні подорожі та книжки про культуру: в Українському домі триває фестиваль «Фундамент». ФОТО
На заході можна ознайомитися з книжками понад 20 видавництв, подивитися виставкові проєкти, присвячені мандрівниці Софії Яблонській, окремим виданням та тематичним ініціативам, долучитися до презентацій та дискусій.
Вже другий рік поспіль в Українському домі проходить книжковий фестиваль «Фундамент: історії про культуру», який виник з бажання звернути увагу на знакові постаті та літературу про українську культуру й мистецтво.
«Наше завдання — створювати простір, який спонукає думати. Зокрема, розширювати коло людей, які зацікавлені культурою та книжками про культуру», — зазначила директорка «Українського дому» Ольга Вієру.
Фестиваль відбувається в межах літературної програми Українського Дому, продовжуючи його місію як місця репрезентації української культури. Він реалізований у співпраці з книгарнею «Фундамент» та ГО «Платформа культурних ініціатив».
В атріумі відвідувачі можуть погортати новинки та книги від понад 20 видавництв, які переважно спеціалізуються на нон-фікшні.
Серед них — видавництва «Мистецтво», «Родовід», «Кліо», «Дух і літера», «Видавництво», «Пам’ятки України», Tempora, Ist Publisihing, Projector Publishing. А також видання українських музеїв, Довженко-Центру та добірка від книгарні «Фундамент». А на мінус першому — видання та мерч Одеського художнього музею і власне книгарня «Фундамент».
Цьогоріч фокусною темою фестивалю є подорожі. Адже книжка є своєрідною подорожжю у часі та просторі, яка переносить читача в інший світ. Цю тему підкреслюють виставкові проєкти.
Для експозиції «Полиця інтелектуальних подорожей» кураторки Анастасія Євдокимова та Богдана Неборак вибрали шість видань, які пропонують особливі мандрівки: місцями, історією та рефлексіями.
1) «Лексикон інтимних міст» Юрія Андруховича. Це історії, написані в різних жанрах, про 111 міст, в яких побував автор та пережив різні пригоди. Вони передають атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць Юрія Андруховича, його спостереження та рефлексії. Розповідь про книгу доповнюють листівки, буклети та мапа з локацій, про які пише автор.
2) «Київ: Провідник» Федора Ернста. Виданий 1930 року путівник Києвом зафіксував візуальний образ міста до того, як частина будівель, зокрема храмів, була знищена більшовиками та нацистами. Виріс з екскурсійно-лекційної діяльності Федора Ернста у 1917-1921 роках. Ілюстративним матеріалом є ліногравюри 1980-х з архітектурними об’єктами міста, світлини старого Києва початку 20 століття та фотографії зруйнованих будівель 1940-х років.
3) «Солодке печиво» Дарії Цвєк — культова книжка з рецептами, яка виходила мільйонними тиражами. Вона описує частину кулінарних традицій минулого століття. До цієї теми експонуються скатертини, рушники, форми для печива, посуд, традиційна кераміка.
4) «Транзитна культура і постколоніальна травма» Тамари Гундорової. Визначна літературознавча праця незалежної України, яка вийшла вперше у 2014 році. У цій книжці авторка аналізує знакові твори української літератури (романи Жадана, Забужко, Костенко тощо), низку інших символічних текстів і явищ культури між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості та постпам’яті. У цій зоні розмістили живопис Анни Приходько, який зображає залізницю як метафору транзиту.
5) «Тисяча років української суспільно-політичної думки»
У цій книзі є «Житіє і ходіння Данила, руської землі ігумена» — фактично одна з перших документацій подорожей. У 12 столітті ігумен Києво-Печерської лаври вирушив на святу землю, в Палестину. Там він провів два роки, записуючи все, що з ним відбувається у щоденнику. Цей твір дійшов до нас у різних списках, однак оригінал, як і більшість пам’яток давньоруської культури, залишився в російських архівах. Ілюструють цю частину офорти та малюнки Києво-Печерської лаври, а також книги з історії української літератури.
6) «Криваві землі» Тімоті Снайдера
Американський історик у своїй праці 2010 року показує рівень насильства сталінізму, який так і не був покараний на міжнародному рівні, прирівнявши його до рівня насильства гітлеризму. Він демонструє, яким чином два жорстких редими намагалися зруйнувати світ. Як жити на руїнах та говорити про себе світові, чи визначає нас вчинене насильство — на ці питання пропонують подумати відвідувачам. Доповнюють цю зону старі мапи Києва та сучасні мапи художника Віталія Греха.
У наступній кімнаті цього залу влаштували дитячий простір, де проходитимуть майстер-класи для найменших відвідувачів.
На фестивалі продовжують традицію розповідати про особливих українських жінок, Торік це була Соломія Павличко. Цьогоріч виставковий проєкт «Софія Яблонська: велика подорож» присвячений постаті мандрівниці й мисткині, родом з Галичини.
Народжена 1907 року, Софія захоплюється акторством і 1926 року вирушає до Парижу вивчати театральне мистецтво. Там вона виявляє інтерес до літератури та фотографування, а в 1931 році підписує контракт з французькою компанією про створення документальних фотографій. Молода жінка відправляється у велику навколосвітню подорож, з якої привозить не лише фото й відео, а й спогади, втілені у літературних творах.
Попри захоплення іншими культурами, для неї завжди була важлива й українська ідентичність: Софія зберігала народний стрій, гуцульську ляльку та примірник Кобзаря. Вона багато подорожувала, експериментувала (навіть з опіумом в Індокитаї), й у книгах відкрито ділиться своїм досвідом.
В експозиції представлені фотороботи й літературні твори, особисті речі й артефакти, привезені Софією з мандрівок, які надала її онука, Наталі Уден. До слова, в Україні твори Софії Яблонської вийшли у видавництві «Родовід» та «Віхола».
На третьому поверсі представлені спеціальні проєкти — тематичні експозиції, молодіжні ініціативи та букіністична добірка від книгарні «Фундамент».
В окремій залі показують проєкт «Подорож. Слово», головними персонажами якого є тексти 1960-80-х років, а темою — діаспора, якій книги допомагали зберігати українську ідентичність. У розділі «Шлях книги», підготовленим видавництвом «Смолоскип» розповідається про сім кроків самвидавної книги в 1960-70-х років спираючись на щоденник його засновника Осипа Зінкевича. Він з кінця 1950-х видавав в Америці заборонені в срср книги українських авторів.
Ще одна мініекспозиція розповідає про традицію екслібриса — книжковому знаку, яким помічаються родинні та власні зібрання.
«Торік ми готували вітрину сучасного самвидаву. Цього року представили експозицію „Тамвидав“, присвячену книгам, виданим за кордоном діаспорою, — розповів співзасновник книгарні „Фундамент“ Андрій Онищенко. — У 20 столітті були три еміграційні хвилі українців. Книга як символ культури подорожувала з ними і є взірцем самоідентифікації. Друга частина присвячена художникам-графікам, Едварду Козаку та Якову Гніздовському, показуємо низку книг з їхніми ілюстраціями».
Також тут є локація з букіністичною літературою, рідкісними виданнями про мистецтво.
Виставковий простір третього поверху «Подорож» об’єднує митців і проєкти, що розповідають про людей і місця, країну та українців, особисті мандрівки й спільні відкриття. Тут є приватні історії, як родини письменника та перекладача Юрка Покальчука, хат, зафіксованих колективом old khata project, різних куточків України від Ukraїner та клубу ілюстраторів Pictоric.
Велика виставкова програма фестивалю буде подовжена як окремий проєкт Українського Дому з 31 жовтня до 16 листопада.
А у межах фестивалю запланована публічна програма: кураторські екскурсії, лекції, обговорення, презентації видань тощо. Розклад за посиланням.
«Фундамент: історії про культуру»
Коли: 25 жовтня 11:00–20:00 26 жовтня 11:00–19:00
Де: Національний центр «Український Дім», вул. Хрещатик, 2
Вартість квитка: 120 грн, пільговий (школярі, студенти, ВПО) 50 грн, пенсіонерам вхід вільний
Читайте також:
- Дебюти, прем’єри та хіти: у столиці пройде 54-й кінофестиваль «Молодість». Один з найбільших українських кінофестивалів демонструє в програмі близько 200 фільмів. Традиційно за перемогу змагатимуться режисерські дебюти.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»