Гетьманіана Старицького: у столичному музеї демонструють виставку про діалог епох
Через рукописи, портрети, музичні автографи, козацькі клейноди й сучасну військову символіку експозиція розповідає про тяглість української державності — від XVII століття до сьогодення.
У музеї видатних діячів української культури триває самобутній проєкт «Гетьманіана Старицького» — глибокий культурний діалог між епохами, що поєднує козацьку спадщину з літературною та музичною творчістю XIX століття.
Виставка розповідає про те, як ідеї державності, закладені в козацькій добі, продовжувалися в культурі, мистецтві та театрі XIX століття — і як вони живуть сьогодні у військовій символіці та шевронах сучасних Збройних сил України.
Історія козацької держави оживає у літописах, думах, піснях, а згодом — у літературі й театрі XIX століття. Саме завдяки творчості Михайла та Людмили Старицьких на сцену та сторінки книжок повернулися постаті гетьманів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка та Івана Мазепи — символи боротьби за незалежність, що формували національну свідомість і надихали покоління.
На думку кураторів проєкту, це не просто експозиція, а справжнє переплетення епох, де минуле перегукується із сьогоденням, а ідеї державності проходять крізь літературу, музику, театр і військову символіку.
«Ця виставка — наша партнерська історія з Музеєм Шереметьєвих, який спеціалізується на добі козаччини. Саме вони надали унікальні артефакти: печатки Гетьманщини, портрети гетьманів, козацьку ікону Покрови, клейноди, зброю, предмети побуту. Це три вітрини, які задають історичну глибину експозиції.
Наші ж експонати — дві вітрини з меморіальними речами, рукописами, портретами Михайла Старицького, Людмили Старицької-Черняхівської, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського…. І тут виникає питання: як це все поєднується? Який зв’язок між творчістю родини Старицьких, музикою Миколи Лисенка і добою Козаччини? » — зауважують куратори експозиції.
За їхніми словами, насправді цей зв’язок глибший, ніж здається на перший погляд. Михайло Старицький разом із донькою Людмилою писали історичні твори, присвячені козацькій тематиці — «Молодий козак», «Родина», «Богдан Хмельницький».
«Вони мріяли, щоб ці тексти ожили на сцені, але в радянські часи ставити постановки про гетьманів, особливо про Мазепу, було складно. Михайло Старицький навіть спробував написати „Молодість Мазепи“ російською, сподіваючись, що це допоможе — але ні, цензура була непрохідною…» — розповідають у музеї.
Окрім того, Микола Лисенко теж був глибоко захоплений козацькою темою. Після експедиції на Хортицю він створив музичні твори, зокрема «Тарас Бульба», і, звісно, «Марш Дорошенка», автограф якого ми показуємо на виставці. Цей марш на відкритті виконав оркестр Національного університету оборони України — символічно, бо сучасні військові формування продовжують козацьку традицію в емблематиці, шевронах, символах.
«У нашому проєкті ми хотіли показати саме цю тяглість — від козацької держави до сучасної боротьби за незалежність. У залі можна побачити шеврони сучасних бригад, які використовують козацьку символіку. Це не просто історія — це жива спадкоємність, яка триває. Тож у вітринах можна побачити: рукописи творів Старицьких, письмове приладдя, фрагмент драми „Іван Мазепа“ з чернеткою, де можна роздивитися почерк. Це речі, які ми зазвичай не експонуємо, але дістали з музейних фондів спеціально для цього проєкту», — зазначають музейники.
Окремо варто згадати портрет Гетьмана Петра Дорошенка XIX століття — він був дуже популярним, тиражувався на листівках, і саме в той час жили наші письменники. Поруч — найцінніші експонати: печатки доби Гетьманщини, наданий для виставки Музеєм Шереметьєвих.
«Портрети Панаса Саксаганського в образах козаків — це теж особливий момент. Вони походять із будинку, де жив видатний корифей на вулиці Жилянській. 96. А жаль, будинок зазнав пошкоджень внаслідок обстрілів восени 2022 року і зараз закритий…Але ми використовуємо його меблі як вітрини, зокрема ту саму шафу, і це додає виставці ще одного рівня символізму. Ми віримо, що з часом зможемо відновити цей будинок і знову відкрити його для відвідувачів», — зауважують у музеї.
На виставці можна також побачити копію фрагмента старовинного іконостаса — ікону Покрови, яку надали з колекції Музею Шереметьєвих. Портрети Миколи Лисенка та Людмили Старицької-Черняхівської, що раніше експонувалися в постійних експозиціях музею, також включено до проєкту як важливу частину діалогу між епохами.
Виставковий проєкт «Гетьманіана Старицького» — це не лише про минуле, а й про те, як історія формує сучасність. У кожному експонаті — слід пам’яті, у кожному портреті — відлуння боротьби, у кожному рукописі — прагнення до самовираження і свободи. Ця виставка нагадує, що українська державність — не абстрактне поняття, а жива традиція, яку творили митці, музиканти, драматурги, і яку сьогодні продовжують військові, волонтери, громадяни.
Проєкт відкриває простір для роздумів: як культурна спадщина впливає на національну ідентичність? Як мистецтво може бути формою опору? Як пам’ять про гетьманів і козацьку добу відлунює в сучасних символах, у шевронах, у маршах, у словах?
Виставка «Гетьманіана Старицького»
Коли: до 31 січня 2026 року
Де: Меморіальний будинок Михайла Старицького, вулиця Панаса Саксаганського, 93;
Вартість квитків: 150/75 грн, екскурсія — 150/100 грн плюс вхідний квиток.
До теми: Мазепа і його європейський вибір: у Лаврі відкрили виставку про державника, який випередив час.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»