600 врятованих творів: у Києві показали збережену спадщину Академії Бойчука після влучання. ФОТО
Проте сам навчальний заклад ще потребує відновлення та шукає інвесторів.
21 жовтня в Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука відбувся брифінг, присвячений результатам масштабної рятувальної операції зі збереження мистецьких творів, пошкоджених під час російського обстрілу.
Саме ця академія, розташована в Печерському районі столиці, постраждала у березні 2024 року, коли російська ракета зруйнувала частину центрального корпусу закладу.
Будівля була не просто навчальним приміщенням — у ній зберігали дипломні проєкти випускників, фондові колекції, архіви та музей Академії, які формувалися десятиліттями.
Рятувальна операція, яка стала прикладом міжнародної співпраці, проводилася за підтримки ЮНЕСКО, Міністерства культури та інформаційної політики України, Агенції стійкості культури (ACURE) і Національного науково-дослідного реставраційного центру.
Мета — убезпечити вцілілі артефакти, стабілізувати їхній стан і не допустити подальших руйнувань.
«Кожен з урятованих предметів зараз перебуває у стабільному стані, — зазначила керівниця Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці-Бардескі. — Далі на них чекає документація та реставрація. Цей проєкт є втіленням двох ключових аспектів мандату ЮНЕСКО: збереження культури у всіх її формах і підтримки освіти. Адже Академія Бойчука виховує нове покоління митців, які творять сучасну українську ідентичність».
Представниця ЮНЕСКО також підкреслила, що порятунок мистецької спадщини під час війни — це не лише культурна, а й гуманітарна місія.
Згідно з даними організації, лише у 2024 році в Україні пошкоджено або знищено понад 400 об’єктів культури, тож кейс Академії Бойчука став важливим прикладом для створення міжнародних протоколів реагування у кризових ситуаціях.
Ректорка Академії Олена Осадча під час брифінгу наголосила, що для колективу навчального закладу ця операція мала не лише професійне, а й глибоко емоційне значення.
«Ми розбирали завали власноруч, витягали з-під уламків дипломні роботи, які є золотим фондом Академії. Коли викладачі бачили знайдені твори своїх студентів, у багатьох були сльози на очах. Ми пам’ятали, як ці роботи захищалися, і знали, яку історію має кожна з них», — сказала ректорка.
Академія Бойчука — один із головних осередків українського декоративного мистецтва. Тут формувалося кілька поколінь художників, майстрів кераміки, текстилю, живопису та іконопису.
За словами ректорки, врятувати вдалося понад 600 мистецьких робіт — від монументальних гобеленів і дерев’яних скульптур, до ювелірних композицій та ікон. Майже 90% із них мають художню або історичну цінність.
«Ми сподіваємося на подальшу реставрацію цих творів і прагнемо відкрити нову освітню програму „Реставрація творів декоративного мистецтва“. Сьогодні в Україні гостро бракує фахівців-реставраторів, і ця професія надзвичайно потрібна», — додала Осадча.
Керівник Агенції стійкості культури, генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розповів про перебіг рятувальної операції.
За його словами, над відновленням працювала команда фахівців із різних регіонів України, а сама операція тривала понад три тижні.
«Ми пройшли всі етапи — від документування до стабілізації артефактів. Це було не просто рятування окремих предметів, а створення системи швидкого реагування для культурної спадщини. Як швидка допомога для мистецтва», — пояснив Ігор Пошивайло.
Команда діяла за спеціальним протоколом, розробленим спільно з ЮНЕСКО: спершу артефакти фіксували на фото та відео, потім обережно вилучали з-під уламків, очищували від пилу, стабілізували вологість і температуру.
Після первинного порятунку їх доставили до Національного реставраційного центру.
«Нам потрібно, щоб протоколи дій були юридично закріплені й інтегровані у державні стандарти реагування на надзвичайні ситуації. Культура — це елемент національної безпеки», — наголосив Пошивайло.
Директорка Національного науково-дослідного реставраційного центру України Світлана Стрельнікова додала, що під час роботи рятувальники зіткнулися з типовими для воєнних умов викликами: фізичними пошкодженнями, грибком, деформацією матеріалів.
«Війна завдала непоправної шкоди нашій культурній спадщині. Ми вже проїхали понад 120 тисяч кілометрів, працюючи у сотнях музеїв, церков, і бачимо: кожен випадок потребує унікального підходу. Але цей досвід дає нам впевненість — навіть у найважчих умовах ми можемо зберегти мистецтво для майбутніх поколінь», — зазначила вона.
В межах брифінгу також вдалося побачити виставку врятованих предметів. Серед експонатів — фрагменти гобеленів, пошкоджені уламками скла і бетону, ікони з обвугленими рамами, збережені елементи дерев’яного різьблення.
Все це — свідчення не лише руйнування, а й відновлення.
У залах Академії, де ще видно тріщини на стінах, тепер знову лунають голоси студентів і викладачів. Уцілілі роботи нагадують, що навіть під час війни мистецтво залишається силою, яка об’єднує і свідчить про стійкість української культури.
Читайте також:
Масштаби культурних втрат: через російську агресію у Києві та області пошкоджені 154 пам’ятки.
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»