Гумор, креативність та гідність: у проєкті «Архетип нації» з’ясували риси, притаманні українцям

Запис випуску «Архетип нації» з Валерієм Маркусом. Фото надане організаторами
Запис випуску «Архетип нації» з Валерієм Маркусом. Фото надане організаторами

У столиці презентували мультимедійну ініціативу, що досліджує основи національної ідентичності. У першому сезоні виокремили 12 цінностей, характерних для українців.

Проєкт «Архетип нації» був підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни». Він шукає відповіді на питання «Якими ми були, якими стали, якими ми маємо та можемо бути?» у фольклорі, міфології та в розмовах з відомими українцями.

Автором та ведучим проєкту є Нік Лисицький — письменник і голова громадської організації «Чарівний світ UA»

Як розповів автор, «Архетип нації» створювався за методологією «трансмедійного сторітелінгу»: кожна тема розкривається за допомогою різних типів контенту: відеоінтерв’ю з гостями, аудіозаписів фольклорних творів та науково-популярних есе.

Перший сезон складається з 12 випусків, кожен з яких присвячений одній із цінностей, характерних для української нації: справедливість, волелюбність, емоційність, розсудливість, вкоріненість, самовираження, взаємодопомога, почуття гумору, прагнення до ідеалу, винахідливість та, звичайно ж — кохання.

На ці теми розмірковували: Андрій Зелінський, Валерій Маркус, Андрій Козінчук, Євген Клопотенко, Петро Мага, Раїса Заклецька, реперка Блекфіш, Валерія Абдал, Наталя Гаріпова, Антон Осьмак, Тимофій Брик та Наталія Корф-Іванюк.

Всі серії вже доступні на YouTube, подкаст платформах та сайті https://an.magicworld.com.ua.

Також до озвучення фольклорних творів були залучені відомі українські актори: Михайло Войчук (Заслужений артист України) та Катерина Артеменко (артистка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка).

Науковою консультанткою проєкту є Марина Демедюк, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української літератури Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Національної Академії Наук України. Також вона підготувала науково-популярні есе, в яких досліджує представленість відповідних цінностей в українській народній творчості та культурній традиції.

Від свободи до щирості: які риси виокремили учасники проєкту

Як поділився Нік Лисицький, під час запису інтерв’ю гостям, зокрема, ставили однакове питання: «Якщо тобі буде потрібно обрати три слова, які характеризують українців, які це будуть слова?».

«Нам здалось цікавим проаналізувати ці відповіді — виявилось, що гості називали як спільні архетипові риси, так і незвичні, унікальні для українського національного характеру», — зазначив він.

Волелюбність/свобода/вільні — це найбільш повторювана тема. Поняття «волелюбність» та «свобода» або його варіації, згадувалися найбільшою кількістю учасників (шістьма з дванадцяти). Ці поняття, що виявились ключовими, свідчать про те, що саме прагнення до свободи є стрижневою характеристикою української нації в очах її яскравих представників.

Значною мірою збіглися відповіді, що стосуються сили духу, які включали такі слова як «незламність» та «гідність» (Валерія Абдал), та «Сильні» (Наталія Гаріпова). Реперка Блекфіш також назвала «гордість» та «сміливість».

Реперка Блекфіш. Фото надане організаторами

Щирість як визначальну рису виокремили Євген Клопотенко та Наталія Корф-Іванюк.

Серед відповідей були й досить незвичні формулювання, що розширюють уявлення про національні риси. Деякі учасники обрали фрази-характеристики замість окремих слів: Андрій Зелінський — «господар своєї свободи», Петро Мага — «народ, який може», а Раїса Заклецька — «це божественні люди».

Інші назвали унікальні риси, що відображають глибину українського характеру. Наприклад, Антон Осьмак відзначив «скаженість», Андрій Козінчук обрав «невпинні» та «проєктивні» (у значенні переведення проблем у гумор чи пісню). Тимофій Брік виділив «парадоксальні» (консервативні, але креативні) та «навички» (як людський капітал).

Євген Клопотенко. Фото надане організаторами

Валерій Маркус назвав відому формулу «Армія, мова, віра», а Євген Клопотенко згадав «Борщ», підкреслюючи значення національних маркерів та традицій.

Проєкт «Архетип нації» охопив широкий спектр поглядів на українську ідентичність у 12 повноцінних інтерв’ю з відомими особистостями, які показали багатогранність національного характеру, в якому поруч із непохитною волелюбністю та гідністю співіснують гумор, креативність та емоційна глибина.

Автор та ведучий Нік Лисицький. Фото надане організаторами

«Найбільше враження на мене справили наші гості. Насамперед тим, як швидко вони відгукувалися на пропозицію взяти участь у проєкті, попри свою зайнятість та непередбачуваність зовнішніх обставин, — поділився враженнями Нік Лисицький. — Вразила й змістовність наших розмов. Готуючись до зйомок, ми розраховували, що середня тривалість випуску буде 30 хвилин. Гадали, що розмови про такі абстрактні поняття, як справедливість чи кохання будуть довгими.

Однак найкоротші інтерв’ю тривали близько години, найдовше — понад дві, а загальна тривалість всіх випусків — понад 16 годин. І в цих розмовах — дуже багато цікавої інформації, ідей та думок, вартих уваги».

Ознайомитися з проєктом можна на сайті.

Читайте також:

  • В інтерв’ю для «Вечірнього Києва» Нік Лисицький розповів, як народна творчість стала основою для сучасних цінностей, чому сьогодні важливо «скласти пазл» нашої ідентичності та популяризувати міфологію.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»