Про якість житлово-комунальних послуг та інтереси киян як споживачів дбає спеціальна інспекція

У Києві створений спеціальний підрозділ, що моніторить стан надання послуг, їх якості та за допомогою комісійних інспекцій — розв’язують спірні питання. Як працює київська житлово-комунальна інспекція і як вона впливає на діалог між мешканцями й комунальними службами. Про це говоримо із заступником директора Департаменту територіального контролю КМДА, начальником Інспекції з питань контролю у сфері житлово-комунальних послуг Олександром Чумаченком.

Власний досвід розв’язання проблем привів до міської інспекції

—Олександре, скільки часу очолюєте інспекцію і як побудована її робота?

— Інспекцію з контролю у сфері житлово-комунальних послуг я очолюю вже 1,5 року, і за цей період нам вдалося вибудувати чітку, системну роботу. Ми здійснюємо планові та позапланові перевірки, відповідно до звернень які надходять на адресу Департаменту. Житлові будинки нашого міста перевіряються кожен день, ми аналізуємо скарги які надходять до контакт центру 1551,1557 та здійснюємо планові перевірки, з метою контролю виконання комунальними службами звернень громадян.

Основна мета нашої діяльності — це контроль за дотриманням норм і стандартів у сфері житлово-комунальних послуг, тобто за тим, щоб кияни отримували послуги належної якості та в повному обсязі.

Наші основні завдання — це перевірка якості ЖКП, контроль за дотриманням законодавства щодо прав споживачів, відновлення порушених прав мешканців, а також проведення інспекцій, рейдів і моніторингів. Ми працюємо з усіма суб’єктами, що надають або координують житлово-комунальні послуги — від районних адміністрацій до комунальних підприємств.

Водночас важливий напрям нашої діяльності — це профілактика: ми не лише фіксуємо порушення, а й запобігаємо неефективному використанню ресурсів і допомагаємо усунути проблеми.

Головне забезпечити справедливість і захист інтересів громади столиці у житлово-комунальних питаннях.

— Що спонукало прийти працювати саме в цей напрямок?

Почалося все з побутових речей. Я тоді працював у податковій службі, за освітою юрист, і не міг закривати очі на те, що відбувалося у дворі мого будинку. Разом із сусідами ми боролися з наркографіті, писали акти-претензії через неякісне прибирання, зверталися до райдержадміністрації й отримували результат. Це стало відкриттям: можна впливати. Згодом я зрозумів, що хочу допомагати мешканцям столиці розв’язувати такі проблеми системно.

— Якщо в киян є претензії до послуг, вони можуть одразу звертатися до інспекції?

— Так. Звернення можна подавати напряму: на сторінці «Запитай інспекцію» у Facebook або через контакт-центри 15-57 та 15-51. Інспектори виїжджають на місце, перевіряють ситуацію, з’ясовують відповідального виконавця й дають офіційну відповідь.

— Скільки перевірок встигає провести інспекція?

— У 2024 році ми провели понад 4,4 тисячі обстежень житлових будинків. Кількість перевірок щомісяця варіюється залежно від ситуації в місті. Кожен інспектор закріплений за окремим районом і проводить у середньому близько 80 обстежень на місяць. На коливання кількості впливають кілька чинників: збільшення штату інспекторів (на початку 2024 року у штаті було 5 інспекторів, а станом на зараз їх уже 10), що дозволяє оперативніше реагувати на звернення, зростання кількості самих звернень від мешканців, а також пошкодження житлового фонду через обстріли, які потребують додаткових перевірок.

Через ці причини навантаження на команду змінюється, а обсяги виїздів та обстежень залежать від поточної ситуації в районах.

— Що саме перевіряє інспекція?
— Це можуть бути як аварійні ситуації (наприклад, лопнула труба, аварійка довго не виїжджала), так і санітарний стан під’їздів чи прибудинкових територій. Ми виїжджаємо на місце, перевіряємо заявки мешканців, спілкуємося з управителями й комунальними службами, з’ясовуємо суть проблеми. Якщо треба — одразу фіксуємо недоліки актом і встановлюємо термін їх усунення.

Реакція та результат

— У разі виявлення порушень які наслідки?
— Насамперед ми складаємо акт перевірки — це документ, де фіксуються всі виявлені недоліки, відповідальні особи та терміни усунення. Акт підписується інспектором і представником управителя чи комунального підприємства, щоб не було можливості «відмовитися» від проблеми.

Далі починається контрольний етап. Інспекція не обмежується лише видачею акту: інспектори відстежують, чи були виконані роботи у визначений строк. Якщо під час повторної перевірки виявляється, що недоліки усунуто, ми закриваємо акт і інформуємо мешканців про результат.

— Тобто ви не просто фіксуєте проблему, а й доводите справу до кінця?

— Саме так. Наш принцип — «не залишати мешканця наодинці з його проблемою». Наприклад, якщо у дворі тижнями не вивозять сміття, ми не просто фіксуємо звернення, а звертаємося до оператора, який здійснює вивезення відходів, вимагаємо конкретного терміну усунення порушення і навіть фотофіксації виконаних робіт. Це створює реальну відповідальність для управителів, підрядників та компаній, які надають послуги мешканцям.

У середньому, за нашими даними, понад 80% проблем усуваються після першої ж перевірки. Решта випадків вимагає додаткового тиску чи координації між різними службами.

— Як виглядає сама перевірка?
— Завжди долучаємо управителя будинку. Якщо питання стосується тепла — працюємо разом із «Київтеплоенерго», якщо води — з «Київводоканалом», якщо електрики — із ДТЕК. Окрім того, співпрацюємо з ТОВ"Євро-Реконструкція», приватними компаніями та ОСББ. Тобто на місці з’ясовуємо причину й визначаємо, хто саме має розв’язати проблему.

— А зараз, перед опалювальним сезоном, роботи побільшало?
— Так. Інспектори, як правило, здійснюють контрольні обстеження в процесі отримання будинками актів готовності до зими.

Хто такі інспектори ЖКП

— Скільки у вас інспекторів і яка їхня кваліфікація?
— У нас 10 інспекторів більшість мають досвід у сфері ЖКГ. Вони не просто складають акти, а добре розуміють інженерні системи будинків, можуть оцінити якість робіт, пояснити мешканцям різницю між поточними й капітальними ремонтами.

Про співпрацю з ОСББ і ремонти

— Ви працюєте лише з комунальними компаніями чи й з ОСББ?
— З усіма. Якщо є офіційне звернення — ми виїжджаємо на місце, проводимо обстеження й надаємо рекомендації. У випадку з ОСББ чи ЖБК рішення ухвалюють збори мешканців, але інспекція може підказати, які кроки зробити, щоб проблему вирішили швидше.

— Багато плутанини між поточними й капітальними ремонтами. Можете пояснити просто?

Капітальний і поточний ремонти справді часто плутають, але це зовсім різні речі. Якщо коротко, то поточний ремонт — це регулярний догляд за будинком, який фінансується з тих коштів, що мешканці сплачують щомісяця за утримання. Це дрібні ремонти, фарбування, заміна окремих елементів, прибирання, ліквідація аварійних ситуацій. Його мета — підтримувати будівлю в робочому стані й не допускати передчасного зношення. Тому рівень платіжної дисципліни мешканців безпосередньо впливає на те, наскільки якісно й швидко виконуються ці роботи.

А от капітальний ремонт — це вже зовсім інший рівень втручання. Йдеться про повну заміну, відновлення чи модернізацію конструкцій, інженерних мереж, благоустрій прибудинкової території. Такі роботи проводяться у зв’язку з фізичним зношенням або руйнуванням будівлі, іноді — із переплануванням чи підвищенням енергоефективності. Зазвичай під час капремонту експлуатація будинку або його частини призупиняється.

Фінансування капремонту вимагає окремих, значних ресурсів — це може бути програма співфінансування (наприклад, 5% сплачують мешканці, 95% — місто), кошти з програм соціально-економічного розвитку за поданням депутатів, спеціальні фонди капремонту у складі тарифу або ж окремі бюджетні програми чи кредити.Що важливо знати мешканцям

Наприкінці розмови Олександр Чумаченко наголошує: кожен мешканець повинен чітко розуміти, хто за що відповідає у будинку:

• Власники — самі мешканці, адже будинок є їхньою спільною власністю.
• Управитель («менеджер будинку») — комунальне чи приватне підприємство, яке відповідає за чистоту, поточні ремонти, технічний стан і документи.
• Інспекція ЖКП — контролює якість надання житлово-комунальних послуг, виїжджає на місце, фіксує недоліки й добивається їхнього усунення.

«У разі проблем звертайтесь на електронну пошту [email protected] або до Центральної диспетчерської служби 15-57. Є й чат-бот у Telegram — claim_1557_bot», — резюмує він.

Читайте також: «У Бучі розпочинають подачу тепла до соціальних об’єктів».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»