У Києві обговорили стратегії збереження архітектурної спадщини в умовах війни: що відомо
Фахівці з різних регіонів України та Європи об’єдналися задля пошуку ефективних рішень, обміну досвідом і формування спільних стратегій дії у сфері захисту та охорони пам’яток та історичних будівель.
Нещодавно у столиці відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Пам’яткознавчі студії: проблеми, практики, перспективи розвитку». Подія об’єднала науковців, музейників, архітекторів, представників громадських організацій, благодійних фондів, органів влади та міжнародних експертів з Англії, Австрії, Польщі та Литви.
Учасники обговорювали виклики, що постають перед охороною культурної спадщини в умовах війни, презентували нові методики, ділилися успішними кейсами та шукали спільні рішення.
У програмі конференції були передбачені секційні засідання, тематичні екскурсії, практичні воркшопи, а також насичений дискусійний блок, який став центральною частиною події. Він складався з п’яти панельних дискусій, присвячених ключовим аспектам сучасного пам’яткознавства: управлінню культурною спадщиною, реалізації успішних проєктів, стану пам’яток у Києві, впливу технологій та креативних індустрій, а також ролі туризму у розвитку територій.
До дискусій долучалися урядовці, керівники профільних установ, архітектори, музейники, краєзнавці, представники міських структур і громадських ініціатив. Вони не лише ділилися досвідом, а й формулювали конкретні пропозиції щодо змін у законодавстві, механізмів передачі об’єктів у комунальну власність, запуску реставраційних проєктів.
Особливої уваги учасники приділили проблемам, які загострилися в умовах воєнного стану: руйнуванню пам’яток, відсутності підзаконних актів, складності передачі об’єктів у власність громад.
Як зазначив Олег Коляда, генеральний директор Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури й заповідних територій:
«Ми щодня бачимо, як російські окупанти намагаються знищити нашу самоідентифікацію. І саме тому наші фахівці працюють над тим, щоб зберегти те, що залишилось від наших пращурів».
Пан Олег також наголосив, що у Києві нараховується 3890 пам’яток, з яких 356 мають статус національного значення, і деякі з них — у занедбаному стані.
Заступниця голови Київської міської державної адміністрації, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко акцентувала на необхідності рішучих дій щодо знакових київських пам’яток, які впродовж тривалого часу перебувають у незадовільному стані.
«Ми не лише обговорюємо проблеми — ми шукаємо конкретні механізми. Київ готовий брати відповідальність за об’єкти, які потребують негайного втручання, такі як, наприклад, Гостинний двір чи Будинок Ігоря Сікорського на Ярославовому Валу. Місто готове вкладати кошти в реставрацію, але для цього необхідна передача об’єктів громаді», — зазначила посадовиця.
Вона наголосила, що культурна спадщина — це не лише пам’ять про минуле, а й основа для майбутнього. У своєму виступі Ганна Старостенко також закликала уряд, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та народних депутатів звернути увагу на ситуацію з Гостинним двором:
«Ми не маємо права втрачати такі об’єкти — вони є частиною нашої ідентичності, нашої історії, нашої відповідальності перед майбутніми поколіннями», — зауважила пані Ганна.
Конференція стала не лише фаховим обговоренням, а й прикладом консолідації зусиль задля збереження культурної спадщини. В умовах війни, коли пам’ятки щодня під загрозою, подібні заходи є надзвичайно важливими та актуальними, адже вони дозволяють об’єднати професійні спільноти, посилити законодавчу базу і, головне, зберегти для прийдешніх поколінь те, що формує нашу ідентичність.
До теми: Збереження культурної спадщини Києва в умовах війни стало справою загальнонаціонального значення, — Ганна Старостенко.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»