У Патріаршому соборі в Києві родини захисників об’єднали «Рушником надії»

З нагоди Дня захисників і захисниць України в Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбулася особлива подія. Тут уперше освятили понад 40 рушників, вишитих власноруч матерями, дружинами, сестрами та дітьми українських воїнів, які нині перебувають у полоні чи зникли безвісти.

Представлені на події рушники — не просто нитки та візерунки. Це молитви, вплетені в кожен стібок. Це надія, яку жінки та родини воїнів носять у серці щодня, попри біль і невизначеність. «Рушник надії», започаткований ГО «Народжені вільними 2024» та «Жінки роду», об’єднав сотні людей з усіх куточків України.

Проєкт «Рушник надії» — спільна ініціатива журналістки, співзасновниці ГО «Жінки роду» Ірини Таранової, які хотіли об’єднати родини українських захисників, із якими тимчасово втрачено зв’язок.

Національна спілка журналістів України виступила інформаційним партнером заходу, підтримуючи проєкти, що несуть людям віру, пам’ять і єдність навіть у найтемніші часи.

Фінальна подія відбулася 1 жовтня 2025 року під куполом Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.

«Акція розпочалася ще в середині серпня 2025 року у співпраці з ГО „Народжені вільними 2024“. Ідея виявилася простою і водночас глибокою: зібрати українські родини з різних куточків країни та світу за спільною справою — вишиванням рушників. На цих полотнах кожна жінка залишала частинку своєї історії, молитви й любові, кодувала візерунками біль розлуки та очікування, але й незламну віру у повернення рідних», — розповіли організатори.

Особливим моментом на цьому заході став виступ Командувача Сил територіальної оборони ЗСУ генерал-майора Ігоря Плахути перед родинами захисників. Його слова прозвучали не як заява посадовця, а як щира сповідь людини, яка щодня несе тягар відповідальності за долі воїнів.

«Кожен стібок на ваших рушниках зшиває ваші понівечені серця, а кожен візерунок перетворюється на оберіг. Ця війна зробила з вас берегинь і пробудила у вас прадавню силу, від якої здригаються наші вороги», — сказав генерал-майор.

Після освячення рушників, у підземеллях собору відбулася відверта розмова родичів полонених та зниклих безвісти із командуванням та офіцерським складом Сил ТрО. Це була нагода поставити найболючіші питання і бути почутими.

«Рушник надії» — це не лише про нитки й полотно. Це про любов, яка сильніша за війну. І про віру, що всі наші воїни обов’язково повернуться додому.

Співорганізаторка Соломія Луковецька у своїй промові зазначає: «Минуть десятиліття, а історія кожної родини житиме у цих рушниках вічно».

До Києва з’їхалися родини військовополонених та зниклих безвісти воїнів з усіх куточків України.

До них долучилися й представники українських діаспор зі США, Канади та Німеччини. Разом вони привезли понад 40 унікальних рушників — кожен із них став символом любові, вірності та боротьби.

Акцію підтримали установи центральних органів влади, які щоденно працюють над питаннями розшуку зниклих безвісти та визволення українських полонених.

Участь Андрія Юсова, Оксани Горбачової, Валентини Акуленко та Наталії Бабійчук і їхні слова підтримки стали важливим знаком для родин, що вони не залишені наодинці зі своїм болем і можуть розраховувати на сприяння.

Проєкт став символом духовної сили та єдності українського народу.

Андрій Юсов, заступник керівника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, наголосив:

«Ми усвідомлюємо, що ця боротьба неможлива без суспільної підтримки, постійної видимості, актуалізації проблеми. Тому сьогодні ми закликаємо всіх, і державні інституції, громадські організації, і кожного громадянина, світову спільноту — не відвертатись від болю родин, а бути поруч із ними».

До заходу долучилися міжнародні організації.

Заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Ноель Калхун та координаторка проєктів Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти Альма Масік наголосили на важливості солідарності та підтримки родин, що переживають розлуку.

Такі ініціативи підтверджують, що сила українців — у здатності бути поруч одне з одним навіть у найскладніші часи.

Разом ми творимо майбутнє, де правда і людяність перемагають, а історії кожної людини знаходять своє гідне місце у спільній пам’яті України.

До слова, у Музеї окупації Києва презентували проєкт, присвячений обороні столиці у 2022 році. Відвідувачі побачать, як оборона Києва, що за планами ворога мала тривати лише кілька днів, стала прикладом стратегічної перемоги України. А також дізнаються про ключову роль 112 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, з особливим акцентом на історії 126 батальйону Дарницького району, які стали надійним щитом столиці.

Фото — фейсбук Сил ТРО, та ГО «Жінки роду»

Юлія ТУРОВЕЦЬ, інформаційна служба НСЖУ