Таємничий забудовник зазіхає на територію насосної станції

Для індивідуального садівництва

Впритул до території ПНС невідомі особи почали зводити стовпчики для чергового будівництва. Такі дії суперечать державним будівельним нормам (ДБН), оскільки перший пояс охоронної санітарної зони водозабірних споруд на березі повинен становити не менше 100 метрів. 

\Про це нам повідомила керівник інформаційного управління «Київводоканалу» Ганна Слободянюк: «Сьогодні у межах першого поясу зони санітарної охорони на відстані близько 50 метрів ведеться інтенсивне освоєння земельних ділянок під будівництво. Це може призвести до порушення роботи ПНС «Роса-300», погіршення якості питної води, а також унеможливить подачу деснянської води на споруди Дніпровської водопровідної станції у паводковий період».

Згідно з даними Держгеокадастру, земельні ділянки, які «прописалися» поблизу насосної станції, призначені «для індивідуального садівництва». Хто і коли їх роздав, наразі невідомо. Про це свідчить лист Хотянівського сільського голови Володимира Грищенка (на території цієї сільради розташована станція. – Авт.): «ПНС «Роса-300 розташована за межами населеного пункту села Осещина. Тому сільрада не виділяла земельні ділянки біля зазначеного об’єкту і не має іншої достовірної інформації про ці земельні ділянки».

— Протягом вересня–листопада 2016 року були направлені звернення до Держгеокадастру, Державної архітектурної будівельної інспекції (ДАБІ), Хотянівської сільради. Практично всі відповіді мають характер формальної відписки, — говорить депутат Київради Ганна Сандалова. — Представники ПАТ «Київводоканал» неодноразово порушували питання про те, щоб «Роса-300» стала стаціонарною і таким чином могла постачати до Києва воду на постійній основі. Проте, якщо береги будуть забудовані, це може взагалі паралізувати функціонування станції.

Тепер своє слово має сказати Київський міський голова Віталій Кличко. Саме до нього направлено депутатське звернення з метою передачі зазначених земельних ділянок «у постійне користування Київській міській державній адміністрації для суспільних потреб».

Народжена на плаву

Як дізналася «Вечірка», ПНС «Роса-300» була збудована ще за радянських часів у зв’язку з радіологічним забрудненням Дніпра (внаслідок чорнобильської катастрофи). У травні 1986 року Рада Міністрів УРСР ухвалила рішення про термінове будівництво водоводів до очисних споруд Дніпровської водопровідної станції. У свою чергу, «Укргідроводгосп» запроектував комплекс водозабірних споруд, щоб забезпечити безперебійну подачу якісної води для столиці. 

Завдячуючи робітникам заводу «Ленінська кузня», насосну станцію «народили» прямо на плавучій баржі та відбуксували до місця розташування. Таким чином, після аварії на ЧАЕС кияни змогли пити чисту воду.

У 1999 році Дніпровська водопровідна станція отримала акт на право власності землі для експлуатації насосної станції. Про це свідчить договір, укладений із Київським відділенням інституту землеустрою щодо розробки технічної документації зі встановлення меж землекористування. З того часу «Роса» функціонує у затоці Десни, займаючи площу 6,78 гектарів (на відстані близько 2 км від села Осещина).

Останній раз станцію запускали навесні 2010-го, коли зниження рівня кисню під товщею льоду у Київському водосховищі дійшло до критичного рівня (що спровокувало масову загибель риби, вода тоді стала непридатною для використання). Сьогодні обладнання ПНС підтримується у робочому стані. Щороку на станції проводяться планово-попереджувальні ремонти і ревізія всього електромеханічного обладнання, огляди кабельних ліній пуско-регулюючої апаратури та інші роботи (фарбування, скління, ремонт вікон, дверей, покрівлі, заміна електросвітильників тощо).

Єдине, що турбує «росинців», так це самочинність таємничого забудовника, який «застовпив» ласі шматки землі у санітарно-захисній зоні насосної станції. Для вирішення цієї проблеми столичній владі потрібно здійснити два кроки. По-перше, оформити право власності на земельні ділянки, де розташовані водоводи. По-друге, забезпечити виконання вимог ДБН та урядового розпорядження щодо передачі Києву зазначених ділянок для постійного користування.

Не варто забувати, що природні запаси Дніпра — не бездонні. Внаслідок різних обставин (природного і техногенного характеру) виникає нестандартна технологічна ситуація: води для постачання столиці буде достатньо, але її небезпечно відбирати з причини низької питної якості. І ось у таких випадках щедра Десна може напоїти увесь Київ…

ДОВІДКА

Загальна схема централізованого водопостачання Києва складається з Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій, 32 водопровідних насосних станцій, 364 артезіанських свердловин та 4 тис. кілометрів водопровідних мереж.