У столичній школі відкрили Музей гідності і честі українців

Перший у Голосіївському районі музей, присвячений Революції Гідності та війні на Сході України, відкрито в школі №110. «Вечірка» побувала на цій події та познайомилася з його організаторами і експонатами.
- Ідея створення музею, який відображатиме події Революції Гідності та неоголошеної війни на Донбасі, виникла у мене після встановлення на території дитячо-юнацької спортивної школи №15 пам’ятного знаку на честь загиблих голосіївців, серед яких були відомий «ультрас» Олег Дідушко з позивним «Беркут», а також вихованець школи Артем Брошко, - розповів «Вечірці» його головний організатор Андрій Дащенко. – Також я запропонував створити алею пам`яті загиблим із меморіалом «Повернення героїв» у Голосіївському парку, де ми нещодавно заклали капсулу. Пізніше під час відкриття стіни пам`яті загиблого в Донецькому аеропорту кіборга Олексія Дурмасенка з позивним «Динамо» у бібліотеці №15 я познайомився з його батьком Олегом, котрий зробив цю стелу. Він узяв на себе практично всю роботу з художнього оформлення експозиції музею. Знайти приміщення під нього допомогли в райадміністрації – директор школи Лариса Дубовик всім серцем сприйняла нашу ідею і всіляко допомагала її втіленню разом із учнями. Вони приносили речі своїх родичів, які стали експонатами, а також виконували різну підсобну роботу з ремонту приміщення та оформлення музею. У цьому мені також підсобляв померлий недавно Сергій Клименко, а ще один друг – Тимофій Терещенко практично профінансував закупівлю вітрин для експозиції та інші витрати. Так спільними зусиллями ми й працювали більше року над оформленням стендів та наповненням експозиції цього музею. Я планую зробити його експозицію пересувною – перевозити експонати в ящиках з-під боєприпасів і демонструвати в школах та різних людних місцях, щоб якомога більше людей, особливо молоді, знали про революцію і війну.
Сам Андрій Дашенко був активним учасником подій на Майдані, а також волонтером, який багато разів доставляв нашим бійцям на передову під обстрілами й шквальним вогнем ворога продукти, одяг, військове спорядження, так що, як кажуть, пропустив крізь серце все відображене в музеї. А назвали його «Гідність і честь українців», об’єднавши цими словами цивільну і військову звитягу нашого народу. Його експозицію відкривають портрети героїв Небесної сотні та фотографії тих страшних подій із їх описом. Більшої наочності та ефекту присутності надає відвідувачам панорама, на передньому плані якої зібрані атрибути буремного Майдану – пляшки з «коктейлем Молотова», шини, бруківка, протигази, каски та щити, серед яких є й «трофейні», відбиті у «беркутовців». Поряд стоїть манекен, споряджений у типове обмундирування учасника бойовища у балаклаві і з пошматаним прапором у руці. А біля нього майже на всю стіну висить фотоколаж «Кати народу», через яких і виник кривавий Майдан та війна на Донбасі – Януковича, Азарова, Пшонки, Захарченка, котрі томляться за гратами.
Далі у вітринах експозиції зібрано сотні експонатів із війни на Донбасі – різноманітна зброя та боєприпаси, серед яких є й трофейні, зокрема гранатомет «Муха», великі уламки від ворожих «Градів». Їх привезли сюди з району бойових дій організатори музею та їхні друзі волонтери й бійці передової. Над ними висять стенди з розповідями про «найгарячіші» бої: Іловайський котел, Дебальцево, Донецький аеропорт, Маріуполь. Є й чимало особистих речей учасників АТО – навіть загиблих, переданих музею їх рідними. На одній стіні – стела пам`яті з портретами 18 загиблих голосіївців із розповідями про них, під якими горить свічка і стоять живі квіти.
- До речі, доки ми готували цю експозицію, було вбито ще одного нашого земляка, - прокоментував побачене наш екскурсовод Андрій Дащенко. – Так що, на жаль, доведеться поповнювати цю експозицію новими героями. Та й взагалі вона буде постійно поновлюватися, щоб якомога більше експонатів розповідали про цю сепаратистсько-окупаційну війну». Наче на підтвердження цих слів присутні на відкритті музею учасники АТО з Дніпровського району передали йому «трубу» відстріляної трофейної протитанкової ракети.
Кореспондент «Вечірки» поговорив із декількома бійцями, про події на фронті. Микола Ракіта, який прийшов на цю подію разом із вагітною дружиною і ще ненародженою Сонею, розповів, як він дивом залишився живим після шалених трьохтижневих артобстрілів під Луганськом, де їхню частину противник намагався знищити, щоб відкрити собі прохід на Веселу Гору і Щастя. Тоді в них практично не залишилося жодної вцілілої від скалок посудини, розбило польову кухню, так що харчувалися лише сухим пайком, майже без сну і відпочинку. На прицільні обстріли ворога наводив якийсь коригувальник «Лівша» із будинку неподалік, телефонні розмови якого вони перехопили, а от самого спіймати не встигли – утік на машині. У Дмитрівці їх буквально стирали з лиця землі касетними ракетами зі «Смерчів», які били з території Росії. А в Донецькій області їх обстрілювали з «Ураганів». Під такими шквалами гинули і військові, і мешканці прилеглих сіл.
Єгор Качкалда розказав, що на все життя залишиться зі скалкою в п’яті, отриманою від численних поранень ноги і руки під час обстрілу «Градами», оскільки витягти її неможливо, щоб не залишитися інвалідом. А Віталій Глушков з позивним «Коваль» розповів, як допомагав мітингувальникам на Майдані, а ще 31 серпня 2015 року рятував людей під час вибуху гранати біля Верховної Ради. А потім теж воював у АТО (у нього всі груди в медалях – Авт.), але про це говорить дуже скупо: «Просто робили свою роботу», під час якої загинуло близько 20 його побратимів. До речі, він передав музею свій десантний парашут і багато гільз та скалок від боєприпасів.
- Цей музей дуже потрібний для патріотичного виховання наших дітей, - сказала «Вечірці» директор школи Лариса Дубовик. – Вони активно допомагали в його створенні, зокрема, учні молодших класів приносили речі своїх батьків – учасників АТО, а також передали на фронт багато виготовлених власноруч подарунків, оберегів, малюнків, листів, одягу та продуктів. У музеї ми проводитимемо зустрічі з військовими, уроки історії, екскурсії для учнів інших шкіл, для чого підготуємо власних екскурсоводів. Музей буде не шкільним, а доступним для всіх бажаючих. Адже про боротьбу за незалежність України має знати якомога більше її громадян – особливо молоде покоління.
Нагадаємо, що у столиці відкрили центр допомоги дітям-переселенцям.