Як в Києві пройшов пілотний Бюджет участі: думка експерта
- Добре, що в Києві голосування тривало не два тижні, як в інших містах, а місяць, що дало змогу провести самоорганізаційну інформаційно-просвітницьку кампанію і залучити безпрецедентну кількість людей. Рівень прохідного балу для успішних проектів теж дуже високий, - відзначив «Вечірці» керівник Центру розвитку інновацій НаУКМА, координатор Бюджету участі від громадськості Сергій Лобойко. - Важливо, що ми впровадили виключно електронне голосування, завдяки якому отримані чесні результати, які неможливо було сфальсифікувати і тепер поставити кому-небудь під сумнів.
Також в останні 10 днів голосування запрацювала система, яка надавала можливість проголосувати найбільш консервативній частині населення, яка наполягала, що має лише паспорт – у відповідних пунктахсупроводу таким громадянам безкоштовно оформлювався ЕЦП і надавалася допомога щодо техніки голосування.
За його словами, на початку місяця лунало дуже багато нарікань щодо відсутності інформаційної кампанії, недолугої організації, проблем з е-системою, з банками, карткою киянина, підозри у тому, що голосування небезпечне, платне і так далі. І вся ця критика, як це водиться, адресувалася владі, організаторам.
- Ми вирішили, що треба втрутитися в ситуацію та не дати Києву змарнувати таку потужну суспільну інновацію. В кінці 2016 ми вже мали успішний досвід мобілізації громадськості до опрацювання нового механізму Громадського бюджету, який був успішно проголосований міською радою та запрацює в повну силу весною цього року. Ми знали ключових людей у мерії.
Почали з публічного запиту у нашій експертній групі в Фейсбуці E - Democracy in Ukraine щодо креативних думок, як мобілізувати киян та долучити їх до першого е-голосування. Отримали біля півтисячі коментарів.Після цього було ініційовано утворення неформальної робочої групи, яка і допомогла налагодити процес - запрацювала система підтримки, гаряча лінія, стрічка новин, SMM в FB, долучення медіа. Також ми організували потужний форум з он-лайн трансляцією презентацій проектів від усіх районів , - пригадує Сергій Лобойко. - А головне – зустрілися з а вторами та знайшли взаєморозуміння, що краще отримати максимально корисний досвід з цього пілоту, аніж витрачати зусилля на критику, не чекати що влада за нас проведе інформ ац і йну кампанію, а краще включатися самим в агітацію та просвітництво киян. Допомагали командам авторів консалтингом з соціального маркетингу, необхідними контактами та стимулювали розвиток їх кооперації по районам та тематиці, замість взаємного суперництва. І це спрацювало. В першу чергу перемогли ті проекти, автори яких стали на шлях спільнодії. Успішні команди щодня активно писали в Фейсбуці, виходили на вулиці, розповідаючи про свої ініціативи біля метро, супермаркетів, в школах, університетах, на телебаченні та радіо. Чудовий приклад показали автори з КПІ та оболонці, які відразу почали демонструвати силу спільнодії, підтримуючи один одного.
На його думку, так само, як петиції «підсвічують» суспільно-резонансні проблеми, громадські проекти показують практичні потреби, план їх реалізації і бюджетну оцінку, а головне – наявність попиту на них у киян .
- Громадський бюджет – це потужна інновація, по суті електронна пряма демократія, коли люди мають змогу самостійно приймати рішення без посередників - чиновників та депутатів, - вважає експерт. - Якщо після голосування вдасться налагодити ефективну співпрацю команд авторів з розпорядниками бюджетних коштів (від КМДА та РДА), а також зацікавленими депутатами, то розвиток Києва почне рухатися семимильними кроками, почне зароджуватися взаємна довіра між владою і громадськістю й співпраця щодо суспільно-корисних проектів. Також почне зростати розуміння того як працює владна машина, бюджетний процес та як їх дійсно можна вдосконалити, перетворити у ефективний сервіс. Сьогодні важливо захистити і забезпечити реалізацію проектів-переможців.
СТАТИСТИКА
- За попередніми результатами, місто профінансує 62 ініціативи, які набрали найбільшу кількість голосів.
- За перший у рейтингу переможців проект проголосувало 1 946 осіб, за останній – 795. В топ-5 - відкрита політехнічна лабораторія Lampa в КПІ, освітлення вулиці Центральної, суспільна платформа «Колізей КПІ», публічний простір «Ламповий двір» та скалелазний зал «КПІ скала».
- Серед 62 проектів найбільше коштів потребують капітальний ремонт клубу «Лідер» та центр навчання-перенавчання співробітників установ міста Києва при Університеті «Україна» (по 1 млн. гривень), найменше - лікування пам’ятки природи «Дуб Шевченка» в парку «Березовий Гай» (75 тис. грн.). Лідерами за кількістю ініціатив-переможців є Дніпровський (11 проектів), Подільський (11 проектів) та Солом’янський райони (10 проектів), найменше їх у Голосіївському районі (3 проекти). З Печерського району жодна ініціатива не увійшла до прохідної частини рейтингу.
- До розвитку механізму Громадського бюджету в Києві вже долучилося понад 120 громадських організацій та ініціатив. Координацію процесу здійснює Центр розвитку інновацій (НаУКМА). Відповідальною за реалізацію даного пілотного етапу є КМДА.
- Новий щорічний етап, як очікують, розпочнеться навесні.