Чим дивує киян унікальний театр Кабукі
Чи знайоме вам мистецтво «укійо-е»? Саме воно вплинуло на європейське модернове мистецтво, захопивши імпресіоністів та кубістів. З цим напрямком, а також з унікальним театром знайомить виставка «Світ Кабукі», що триває в Національному художньому музеї.
Колекцію музею подарувало Посольство Японії ще у 1997 році. Однак широкому глядачу є можливість її переглянути лише на подібних проектах.
– Це унікальна техніка живопису, розроблена близько 300 років тому. В той час, а це період Едо, в нашій країні та світі тривав період спокою, миру і процвітання. Укійо-е було доступне не лише генералам і аристократії, воно було створене і розвивалося завдяки підтримці пересічних людей. Окрім того, гравюри укійо-е дуже вплинули на імпресіоністів, їх копіювали у своїх роботах Ван Гог і Мане, – підкреслив Посол Японії в Україні Сумі Шігекі.
Поняття «укійо-е» походить з буддистської філософії і означає «тлінний плинний світ». У спокійному 17 столітті активно розвивалася міська культура – і ця недорога друкована графіка стала користуватися попитом серед містян. На гравюрах вперше почали зображувати Японію і японців – пейзажі, красунь, борців сумо, самураїв, історичні події. На виставці представлено близько 100 якуся-е – гравюр, присвячених акторам театру Кабукі.
– У цього театру скандальний початок. Спочатку у виставах брали участь куртизанки, потім було прийняте рішення, що всі ролі мають виконувати лише чоловіки. Але все одно вистави розказують про сильні почуття, переживання, є багато самогубств через нещасне кохання, історій, пов'язаних із тогочасною сучасністю. Театр Кабукі дуже стилізований, так само стилізованою і декоративною є гравюра, – розповіла «Вечірці» куратор виставки Юлія Зиновіїва.
Напевно, театр Кабукі в Японії можна порівняти із золотим віком Голлівуду: так само існував культ акторів, фанати яких могли навіть битися між собою. Не менш екстравагантно поводилися і артисти: один з них мав кілька дружин і наложниць, інший через хворобу втратив ноги, але продовжував грати на ношах. Актори переважно спеціалізувалися на певних амплуа – лиходіїв, військових, старих, жінок, хоча були й такі, що могли грати весь спектр. Гравюри якуся-е зображали героїв вистав, однак в них можна було впізнати певних популярних виконавців. Так само, як молодь у 90-х збирала і розвішувала у себе в кімнаті плакати кумирів, японці купляли гравюри із зображенням улюблених акторів.
– У театрі було заборонено грати в костюмах, які нагадують костюми аристократії чи самураїв, тому вбрання військових вони вигадували. Багато акторів були ще й дизайнерами власних костюмів. Тому модниці бігали на вистави дивитися, а що ж він сьогодні вдягнув, та іноді крали ідеї для свого гардеробу, – пояснює Юлія Зиновіїва.
На гравюрах персонажі вистав зображені у найбільш емоційних моментах – кохання, ненависть, помста. Однак головною темою театру Кабукі була смерть, акцент робився на смерті з гідністю.
– Ставилася неймовірна кількість сюжетів. Один з них нагадує "Ромео і Джульєтту" Шекспіра. Його батько та її мати ворогують за межу земель. Дівчину хоче забрати самурай, вона відмовляється, мати відтинає дочці голову і відправляє річкою її коханому. В цей час юнака звинувачують в неправильній поведінці, він робить сеппуку. Його батько встигає принести голову коханої, і бідолашний помирає з нею в руках, – переповідає куратор виставки. – Багато було історій про насилля над гейшами, куртизанками, які не могли розпоряджатися власним життям. Наприклад, куртизанка, яку продали за борги, закохується в бідного чоловіка, що не може її викупити. Народжує від нього дитину і страждає від того, що власник її б’є. А серед історичних персонажів був популярний Усікавамару, це образ військового, який не думає про політичні вихиляси і хитрощі, перемагає та вважає, що всі інші такі ж щирі й чесні. Його зведений брат, перший сьогун сігунату Камакура, врешті-решт убив військового, аби бути спокійним за свою владу.
Доповнюють експозицію японські речі – парасолька для танцю, предмети для проведення чайної церемонії та кілька кімоно. Виставка триває до 19 лютого. В її рамках проводяться заняття з японської мови, майстер-класи, лекції з японської культури та кінопокази вистав театру Кабукі.
З детальною програмою "Світу Кабукі" можна ознайомитись тут.