«Квітуча Незламність» попри втрату: у Музеї Києва представили проєкт, що демонструє силу та красу українських жінок

На першому поверсі Музею історії міста Києва презентували виставковий проєкт «Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність», в якому поєдналися яскраві світлини жінок у національних строях, які після найболючіших втрат продовжують жити та допомагати іншим, та історії загиблих воїнів, які віддали життя за свободу та незалежність України.

Учасницями проєкту стали двадцять жінок, яких об’єднало спільне горе — загибель дітей і коханих чоловіків. Разом вони вчаться жити з цим далі, не дають суспільству забути подвиг своїх рідних.

Одним із напрямів роботи спільноти є організація подій зі збереження пам’яті та вшанування героїв, аби доносити світу правдиву історію про боротьбу українців за незалежність, про оборону Маріуполя, про справжній подвиг азовців.

Генеральна директорка Музею історії міста Києва, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха нагадала, що для музею це не перший проєкт, який реалізовується з громадською організацією родин загиблих захисників України «Серце назовні».

«У грудні спільно з Департаментом освіти у науки Києва ми відкрили виставку «Палітра пам’яті», яку потім показували по закладах освіти міста, а зараз вона вирушила до Дніпра, — зазначила Вікторія Муха. — Зараз у стінах музею ми презентуємо дуже особливий, теплий, зворушливий і щемливий проєкт, який показує силу та красу українських жінок — матерів і дружин які виховували та підтримували наших Героїв. І продовжують берегти пам’ять про їхню мужність.

Музей з великою честю і вдячністю підтримав ініціативу громадської організації «Серце назовні». Для нас це не просто історії 20 жінок, родин, Героїв, це частинка нашої спільної сучасної історії. Барвисті квітучі образи на світлинах є символом передчасно зламаного цвіту української нації. Вони просякнуті сумом і водночас сповнені гордості та незламності. Схиляємо голову не лише перед подвигом загиблих героїв, а й перед силою духу та волею їхніх матерів, дружин, які продовжують жити зі зраненими серцями, але з безмежною любов’ю і красою, яку дарують всім.

Сподіваюсь, подібні соціокультурні ініціативи сприятимуть тому, що в Києві та Україні формуватиметься гідна культура пам’яті про загиблих Героїв, що об’єднує суспільство та допомагає проживати досвід війни. Цей проєкт не лише зберігає пам’ять, але й нагадує всім нам імена Героїв, допомагає їхнім рідним пережити біль втрати».

За словами голови громадської організації «Серце назовні», мами загиблого оборонця Маріуполя з позивним «Вектор» Віри Литвиненко, мета проєкту — показати силу і красу української жінки, берегині, яка підтримує чоловіків і синів, що борються на фронті та, на жаль, гинуть.

«Вони зробили найцінніший подарунок — зберегли наші життя ціною своїх. І ми маємо це життя жити гідно, нести пам’ять про наших полеглих Героїв, допомагати живим, боротися за полонених, — підкреслила Віра Литвиненко. — Наші очі бачили стільки сліз, що не втримає небо, але наші посмішки на цих світлинах мають стати тою підтримкою іншим жінкам і матерям, які не просто втратили своїх рідних, а й можливо весь всесвіт, жагу до життя, опору під ногами. Сподіваємося, ми надихнемо їх своїм прикладом жити далі, працювати на Перемогу, шанувати своїх героїв, бо ми носіями цієї пам’яті.

За цими красивими образами на світлинах насправді позаду колючий дріт. Недаремно ми обрали на афішу роботу Володимира Реброва, що зображає вінок і колючий дріт. Це наш біль. Ми будемо його носити все життя. Але ми сильна нація, в основі якої стоїть жінка, берегиня українського роду».

Віра Литвиненко розповіла «Вечірньому Києву», що проєкт розпочали перед Днем матері, у травні. Багато часу пішло на фотосесію, підготовку макетів, друк, аби продумати всі дрібниці. Для виставки намагалися обрати різнопланові образи: з різним фоном, вбранням, головними уборами.

У знак подяки Віра Литвиненко вручила Музею історії міста Києва прапор громадської організації «Серце назовні», зазначивши, що ми мусимо перемогти в цій війні попри все.

Оксана Покойова, мати героя Івана Покойова, військовослужбовця служби супроводу Азову, згадує, як цілий рік вони малювали, ходили до шкільної молоді, шукали відгук у їхніх серцях і очах.

«Палітра пам’яті» крокувала зі школи до школи, з малюнками та історіями загиблих героїв, наших дітей. Проєкт з фотосесією виник як ідея подякувати кожній з жінок, що перемагала свою тривогу, хвилювання, ділилися з іншими особистим, — поділилася Оксана Покойова. — Саме жінка в Україні є берегинею роду, історії, і ми маємо нести це до людей, в їхні серця, розповідати, які були герої нашого буремного часу.

Після цього проєкту я одягла форму сина і пішла служити. Це продовження його справи. Бути серед воїнів. допомагати їм після поранень — велика місія для мене. Важка, відповідальна, але вона мене відновила. Я ставлю бійців на милиці, в крісла колісні, вони роблять зі мною перші кроки. І завдяки цьому я відчуваю себе живою».

Ірина Мінченко, мати героя Артура Ворони розповіла по те, як втілювали проєкт «Квітуча Незламність».

«Світлини зробили дизайнерська студія Катерини Потлової та студія Nenka, які підібрали гарні образи, — зазначила вона. — Фотографки створили відчуття затишку та тепла, навіть змусили нас посміхатися. Для мене це була перша така фотосесія, і я зрозуміла, що потрібно далі жити. Діти заплатили зависоку ціну, щоб ми горювали.

Нас поєднало горе, але не зламало. З’явився сенс бути гідними наших Героїв, йти далі пліч-о-пліч і триматися разом. Ми вже як родина. Готували проєкт всі разом. Це не просто виставка, а внутрішнє перетворення, розуміння, що у навіть у болю народжується сила любові та людського духу, що об’єднує тих, хто пройшов крізь горе. Наші діти та чоловіки навчили нас любові, яку ніщо не в змозі знищити, навіть смерть. Тому цей проєкт про біль що проростає надією, про любов, що сильніша за все, і про нас — живих, щирих, незламних».

У виставковій залі на екрані транслюються ролики про загиблих захисників, демонструються їх особисті речі. А також показують артоб’єкти — гільзи, розписані народною майстринею України Тетяною Кубрицькою.

На відкриття проєкту завітало чимало гостей. Уповноважений з питань ветеранів у місті Києві Станіслав Риженков поділився, що побачив на виставці історії багатьох своїх загиблих побратимів, з ким пліч-о-пліч захищав Маріуполь.

«У наших реаліях дуже важливо створювати культуру пам’яті, щоб ми знали наших героїв. І сьогодні родини є голосом наших загиблих воїнів, — зазначив він. — Вдячний матерям і жінкам за силу, підтримку, за те, що продовжують жити попри тягар цієї втрати. Вони є прикладом для інших матерів та дружин, демонструючи, як знайти сили продовжувати жити заради пам’яті полеглих захисників».

Перший заступник директора Департаменту культури КМДА Микола Шуляк подякував жінкам, які виховали та підтримували справжніх українських героїв. Він підкреслив, що всі заклади культури міста Києва готові для співпраці, щоб надати можливість людям побачити такі важливі проєкти.

Начальник управління організації розслідувань злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України Христина Подиряко зазначила, що у поліції завжди відкриті родинам і всім, кому потрібна допомога.

«Особисто захоплююся тим, що сьогодні побачила. Це мужні жінки, матері, що вірять в нашу державу, людей, незалежність. Завдяки їхнім чоловікам та синам ми маємо змогу стояти тут», — підкреслила вона.

«Серце нАЗОВні. Квітуча Незламність»

Коли: до 3 серпня, графік роботи виставки: Ср.-Нд.: 12:00-19:00, Пн-Вт.: вихідні
Де: МВЦ Музею історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, 1-й поверх
Вартість квитків: 80/40 грн (повний/пільговий)

Читайте також:

• «Серце назовні. Палітра пам’яті»: у київських школах «мандрував» артпроєкт на честь полеглих воїнів. Картини батьків, сестер, дружин мужніх бійців, які віддали життя за Україну, демонструвалися у столичних закладах освіти. Так учні мали змогу дізнатися більше про історії та подвиги героїв.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»