Плитоноска ― основа захисту і військового спорядження

За останні десятиліття ця деталь екіпірування пройшла шлях від грубої важкої броні до інтелектуального захисного комплексу. 

Як усе починалося

Згадаймо 80-90 роки минулого століття, коли армії світу, які ми сьогодні називаємо високотехнологічними, вже починали розробку модульних бронежилетів і підбирали матеріали для бронеплит і балістичного захисту.

Три характерні плитоноски минулого століття:

1. PASGT Flak Vest (США, 1980-ті). Це була основа одного із перших модульних бронежилетів американської армії. Плити не використовувалися — лише шар балістичного нейлону. Важила плитоноска близько 9 кілограмів, захищала від уламків, але не рятувала від автоматних куль. Солдат у ній був наче загорнутий у товсту ковдру, але майже беззахисний перед кулями. Із такою масою тіло швидко втомлювалось, пітніло, знижувалась витривалість.
2. ОСА-1 (СРСР, 1980–90-ті). Цей радянський аналог мав грізний і масивний вигляд, але солдат у плитоносці був неповоротким. Що і зрозуміло, адже ОСА-1 важила понад 12 кг, а у версіях із титановими пластинами навіть більше. Плитоноска мала слабку вентиляцію і погано регулювалася ― підлаштувати під себе було практично неможливо. У бою на відкритій місцевості вона була доречною, а в місті — біда: важко зігнутися, присісти, маневрувати і рухатися загалом.
3. Ranger Body Armor (США, 1990-ті). Перший американський жилет із кевларом і керамічними плитами. Це вже було щось схоже на сучасну плитоноску, але все одно — вага 11–14 кг, незручні лямки, слабка адаптація до рюкзаків. У Сомалі 1993 року (операція «Готичний змій») солдати часто знімали плити, бо не могли швидко бігати в місті. Наслідки, зрозуміло, були трагічні.

Сучасні моделі і відмінності

І ось пройшло 30 років. Нові матеріали, нові тактика і стратегія воєн, нове озброєння і, відповідно, нове військове спорядження.

1. Crye Precision JPC 2.0 (США, 2020+). Бійці говорять: це як Ferrari серед плитоносок. Мінімальна вага (менше 1 кг без плит), максимальна зручність. Усе регулюється, адаптується, дихає. Додай до жилета легкі UHMWPE-плити і отримуєш бронезахист, з яким можна навіть штурмувати багатоповерхівку. Його носять «зелені берети», українські штурмовики, американські морпіхи — бо він не заважає дихати й рухатися.
2. Lindnerhof Gen5 Plate Carrier (Німеччина, 2023). Універсальна плитоноска з ламінованими вставками, надміцними швами і «розумною» системою вентиляції. Її головна фішка — швидке скидання однією рукою та сумісність з електронікою. Бійцю в ній не страшний ані перегрів, ані тиск рюкзака. Тобто комфорт без компромісів.
3. Tactical Tailor Fight Light Carrier (США, 2022). Надлегка, але міцна. Чудово підходить для швидких операцій і патрулів, використовується з мінімалістичними нагрудними платформами. Один з варіантів для медиків, розвідки, спецназу. У ній ти не відчуваєш, що носиш броню — це просто частина тебе.

MPC ― новий погляд на базовий елемент спорядження від Rarog

Звісно, українські виробники екіпірування йдуть в ногу з кращими європейськими. Це цілком логічно, адже спорядження, як і зброя, потребує випробування на полі бою. І відгуки бійців про той чи інший елемент або модуль впливають на його подальшу долю: елемент допрацьовують чи випускають у світ, щоб рятувати чиєсь життя. Саме за таким принципом створена плитоноска Rarog MPC.

• Сконструйована з модулів, які легко кріпити і не менш легко знімати, вона без проблем адаптується під будь-які завдання. Можна змінювати фурнітуру, кількість модулів, рівень захисту, додаючи балістичні пакети в камербанди чи плечі.
• Чохол із Cordura® 500D, каркас у камербандах з композитного Curv®, застібки і кріплення з Velcro і Molle ― використані найякісніші матеріали і фурнітура.
• Система швидкоскидів дає змогу позбутися жилета за кілька секунд, а це може мати вирішальне значення в екстремальних умовах чи у випадку екстреної евакуації, коли парамедики чи побратими мають надати невідкладну допомогу і супроводити бійця до точки. Для евакуації передбачена і спеціальна стропа Rarog ― технологічно модифікована, опційна, тобто швидко інтегрується за необхідності чи знімається, якщо в ній немає потреби. 
• Вага Rarog MPC ― всього 1,5 кілограма, та кишені, які підходять для стандартних пластин, тобто там легко розміщуються бронеплити розміру М або 25×30 сантиметрів.

Тож якщо стоїть завдання купити жилет, який забезпечує надійний захист, не обтяжує, не обмежує і не втомлює, випробуваний в бою ― плитоноска Rarog MPC має гарні відгуки від досвідчених бійців і не поступається іноземним аналогам.

Плитоноска майбутнього ― яка вона

Звісно, прогрес не зупинити, і плитоноски продовжують еволюціонувати. Є ціла низка інновацій, які вже втілюються, а є ті, що проходять перші випробування.

• Tegris та інші ламіновані композити — надміцні й надлегкі матеріали замість звичайної Cordura.
• Інтеграція з живленням — живлення для нічних світильників, рацій, гаджетів прямо в бронежилеті.
• ІЧ-маскування — матеріали, що знижують видимість в тепловізорі.
• Автоматичне регулювання вентиляції, над яким працюють ізраїльські конструктори, — впроваджується тестово.
• Плити зі змінною жорсткістю — експериментальні моделі, що реагують на силу удару (використані нанотехнології).
• Вбудовані сенсори життєвих показників — пульс, гідратація, температура (розробляє французька компанія Safran).
• 3D-друковані елементи — вже тестуються індивідуальні розміри під конкретного бійця.

Захоплює, чи не так?

Озирнувшись на шлях, який пройшла плитоноска за останні 30 років, легко побачити, як вона з обтяженого плитами жилета перетворилась на розумний, адаптивний і майже «живий» захист. У кожному шві, застібці чи плиті — накопичений досвід тисяч бійців, які підказували: що зручно, що ні, що рятує, а що заважає. Саме тому плитоноска стала не тягарем, а справжнім союзником.

Леонід РУДЕНКО