Привиди та реалії «Замку барона»
Як відомо, в 1990 році ЮНЕСКО надала статус об’єктів всесвітньої спадщини деяким історичним архітектурним пам’яткам столиці, зокрема, собору Святої Софiї. Навколо неї чітко визначені буферні зони, де заборонене будь-яке нове будівництво. До однієї із таких зон належить і будинок Підгорського, також відомий під назвою «Замок барона».
Старовинна садиба знаходиться на розі вулиць Лисенка та Ярославого Валу, неподалік «Золотих Воріт». Збудовано «замок» наприкінці XIX століття інженером Миколою Добачевським. Його замовником виступив поміщик Михайло Підгорський, який вельме хотів дивувати киян, тому й обрав дивовижний проект, схожий на французькі романтичні замки.
Поряд стояла будівля, яка належала барону М. Штейнгелю, тож деякі містяни помилково вважали і новозведений замок його власністю. За словами краєзнавців, жоден власник, який володів цим нерухомим столичним майном, тут не жив. Ніколи тут не мешкали і теперішні власники – бізнесмен-мільйонер, екс-депутат Київради Олександр Лойфенфельд та його донька Інна. Історична будівля перейшла до сучасного мільйонера типовим способом - він скуповував квартири в цьому будинку, починаючи з кінця 90-х. Тож, за документами, будівля і досі вважається житловою. Хоча де-факто заселяють її хіба що... привиди.
– Будинок стоїть закритий, не використовується, перебуваючи в незадовільному технічному стані, – констатують в КП «Київжитлоспецексплуатація». Проте сам Олександр Лойфенфельд іншої думки:«Будівля в нормальному стані. За царя будували так, що вона і 200 років буде стояти. Поки стоїть тільки 100».
(Подробиці – в черговому номері газети «Вечірній Київ» за 26 січня)
Нагадаємо, що у Театру на Подолі з'явився архітектурний конкурент.