Присяжні скаржаться на смішну оплату і великий обсяг роботи
Зважаючи на конституційну реформу та Закон «Про судоустрій і статус суддів», у Київраді сьогодні формують списки присяжних. Щоб потрапити до числа кандидатів, зовсім не обов’язкового мати вищу освіту, не кажучи вже про юридичну. Достатньо «озброїтися» лише власним бажанням, вільним володінням державною мовою, ксерокопією паспорта, документами про відсутність судимостей та психічних захворювань. Віковий ценз – від 30 до 65 років. Безпосередньо цією справою переймається постійна комісія з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції.
– Сьогодні присяжні займаються розглядами кримінальних справ у районних судах. Такий інститут діє у багатьох демократичних країнах, але у наших реаліях він поки що недосконалий, – пояснює голова постійної комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції Олег Бондарчук. – Річ у тім, що в класичних системах світу присяжні виносять остаточний вердикт (винен чи не винен), а професійний суддя лише веде процес і застосовує норму закону з урахуванням їх позиції. В Україні ситуація дещо інша: присяжні розглядають справу разом із суддями, а рішення ухвалюється більшістю голосів. Щодо самої процедури розгляду справи, то троє присяжних і двоє суддів – це пережиток радянського минулого. Для прикладу, у США чи Британії передбачено окреме журі присяжних. Тоді як у нас – змішана система, завдяки якій суддя може «тиснути» на присяжних своїм авторитетом. Таким чином, українським присяжним не завжди вдається бути незалежними.
Як дізналася «Вечірка», список присяжних затверджується на два роки: він переглядається лише у разі необхідності для заміни осіб, які вибули, згідно з поданням територіального управління Державної судової адміністрації (ДСА). До цього списку не можуть входити народні депутати, урядовці, працівники судів, прокурори, правоохоронці, військовослужбовці, посадові особи місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції.
За присяжним зберігається зарплата за основним місцем роботи та інші права, передбачені законом. Якщо роботодавець відмовляється надати йому можливість брати участь у засіданнях, це вважається неповагою до суду.
(Подробиці – в черговому номері газети «Вечірній Київ» за 26 січня)
Нагадаємо, що ще більше українців матимуть право на Безоплатну правову допомогу.