Музика, дощ та квіти: як у столиці розпочався фестиваль «Країна Мрій»

Учора в ботсаду cтартував найдавніший музичний фестиваль, що проходить в Україні з 2004 року. Його незмінним засновником та ідейним натхненником є Олег Скрипка.

Безумовним плюсом є локація — адже відвідувачі мають змогу не лише долучитися до різних активностей, послухати музику, поезію чи роздивитися вироби майстрів, а й прогулятися по території.

З іншого боку, на перебіг фестивалю впливає погода, а в перший день вона, на жаль, видалася дощовою та прохолодною. Тож, збираючись на «Країну Мрій», одягайтеся по погоді та беріть парасольку чи дощовик.

«Цього року влаштувати фестиваль було складно. Багато людей воюють, і просто немає персоналу. Наша команда — це переважно волонтери, дівчата-студентки, тому можуть бути запізнення у роботі сцен, пов’язані з технічними питаннями, — розповів «Вечірньому Києву» головний організатор фестивалю Роман Кіркінесс. — У нас вперше представлена «Героїчна сцена», на якій виступають військовослужбовці та ветерани. Адже багато музикантів пішли на фронт. Зокрема, 21 червня о 16:00 можна буде почути виступ військовополоненого Дениса Залізка, який повернувся до України у травні.

На «Сцену мрій» вдалося запросити два закордонних гурти. Так, у суботу гратиме фолк-рок-гурт з Вільнюса Žalvarinis. Наші головні вимоги для музикантів: живий виступ, нестандартний та цікавий підхід, елементи автентики. На етносцені «Край-Рай» у неділю хочемо зробити танцювальну програму з купальськими обрядами».

За його словами, цьогоріч вдалося домовитися з Київським палацом дітей та юнацтва. І вперше на дитячій галявині встановили сцену, на якій виступали колективи юних виконавців.

Також для юних відвідувачів влаштували багато активностей, зокрема у дусі середньовіччя — від акторів театру «Камелот». На жаль, у перший день після дощу всі події на сцені згорнулися, адже сама сцена не була накрита.

Така ж історія трапилася і з етносценою «Край Рай». Однак музики не розгубилися та перейшли грати під шатер навпроти.

Хедлайнером другого дня цієї сцени стане «Хорея Козацька», а третього — гурт «Божичі».

Водночас погода не завадила повноцінній роботі інших сцен.

На головній «Сцені мрій» у перший день зіграли Енджі Кейда, Wahomo, «Мертвий півень» (зокрема, прозвучали пісні на вірші Сергія Жадана), «Вій» та молдовський гурт Cuibul (Кишинів).

Неподалік від сцени розташований квітучий трояндовий сад. Тож відвідувачі мали змогу не лише послухати живу музику, а й насолодитися чудовими краєвидами та пофотографуватися поміж трояндових кущів.

Всі ці сцени розташовані ліворуч від входу. Також тут розміщена Алея майстрів з різними виробами майстрів: від книжок, прикрас, свічок до посуду та вбрання.

А також поетична сцена, де можна послухати сучасних авторів та авторок.

Якщо піти прямо від входу, то натрапиш на «Героїчну сцену», на якій виступають військовослужбовці та ветерани.

На шляху до неї благодійний фонд «Шалені волонтери» демонструє артефакти російсько-української війни, прапори від різних бригад та збирає донати на ЗСУ. Біля цієї локації також працює імпровізована сцена з музичними виступами.

КРИМСЬКА СЦЕНА: ЛАВАНДА, МУЗИКА ТА ВАЖЛИВІ РОЗМОВИ

Праворуч на пагорбі розмістилася «Кримська сцена: Lavanda tarlası», яка пропонує відвідувачам багато активностей.

«Кримська сцена на Країні Мрій — це довгорічна історія співпраці, другий рік поспіль після повномасштабного вторгнення вона проходить на цій локації, — розповів прессекретар офісу Кримської платформи Євген Бондаренко. — Минулого року вона мала назву Бахчисарай, а цього разу ми говоримо про Lavanda tarlası, лавандове поле. Погода вносить свої корективи, і було непросто закпити свіжу лаванду.

У суботу у нас виступатиме Джеміль Каріков, кримськотатарський фольклорист і музикант, який гратиме на традиційних кримськотатарських інструментах. У неділю будемо зачаровувати етноспівами півдня України, бо вирішили Крим об’єднувати навколо півдня. Тому в нас гратимуть гурти «Станція Сиваш» і «Євшан-Зілля».

Крім того, на локації можна скуштувати плов, кава на піску, кримськотатарські солодощі, відвідати лекторій від центру «Кримські студії», майстеркласи з орнеку, розпису хною, кримськотатарської національної боротьби Куреш. Для юних відвідувачів працює дитяча галявина.

Головна дискусія відбудеться у суботу та матиме назву «Під забороною: культура і люди, яких боїться росія». Йтиметься про культуру, яку росія намагається і знищити і яка все одно живе навіть під час окупації.

Також на Кримські сцені до правозахисної програми долучився Центр прав людини Зміна.

«Наш акцент, як і на всіх подіях, — розголос та підтримка політв’язнів, їхніх родин. Більшість з них — кримські татари, рідні яких живуть в окупації. Намагаємося на всіх таких заходах привертати увагу, — поділилася комунікаційна менеджерка Центру прав людини «Зміна» Ірина Загородня. — Це важливо, адже відбувається багато обмінів, і на них, на жаль, не потрапляють цивільні чи політв’язні.

За останній час звільнили тільки Нарімана Джеляла і Леніє Умерову, а також Олександра Сізікова, у якого поганий зір. Всі інші політв’язні перебувають в незаконному ув’язненні, майже всі вивезені в далекі регіони росії, що майже унеможливлює діставання до тих місць рідних. На сьогодні відомо про 225 ув’язнених з Криму, більшість з них — це кримські татари. У понад 60 — критичний стан здоров’я, їм не надається необхідна медична допомога».

Ірина розповіла, що протягом фестивалю працює ініціатива «Листи до вільного Криму». Кожен охочий може написати лист політв’язню. Однак є певні правила і вимоги, зокрема, це треба писати російською мовою.

У неділю, 22 червня, о 14:00, тут презентують книгу політв’язня Аріфмеметова «Моя депортація». Це репортажі кримського журналіста, написані в ув’язненні — коли перебував в СІЗО, а потім в колонії. Осман описав, як все відбувається, як його судять, щоб люди краще розуміли, через що доводиться проходити політв’язням, яка ціна свободи слова. Передавав написане через адвокатів та рідних.

Книгу, що вийшла у видавництві «Віхола» можна придбати за донат, всі кошти спрямують на підтримку його родину. У презентації візьме участь Олександра Єфименко — журналістка, яка багато писала про Крим і в перші роки окупації їздила туди робити репортажі, а також особисто знає Османа Аріфмеметова.

КРАЇНА МІСТИЧНА: ПРАКТИКИ ДЛЯ ЗЦІЛЕННЯ

Ще однією частиною «Країни мрій» є «Країна містична». На ній пропонують долучитися до занять зі звукотерапії, йоги, медитації, трансформаційних ігор, чайних церемоній, а також послухати музику.

«Основна ціль «Країни містичної» — об’єднання за інтересами, тут можна дізнатися нові способи для гармонізації себе, — розповів куратор «Країни містичної» Гарік Шеремет. — Майстри ділитимуться своїми напрацювання. Так, на локації звукотерапії роблять звуковий масаж для зняття стресу. Зараз це дуже актуально, звуки та музика зцілює та лікує своїми вібраціями.

У Чайному королівстві постійно проводяться чайні церемонії. У Джем зоні можна проявити себе через творчість. Є майданчик тілесних практик, а також там, де навчають медитаціям. Це гарна нагода побути в атмосфері духовного розвитку»

Коли: 21-22 червня
Де: Національний ботанічний сад ім. М. Гришка, вулиця Садово-Ботанічна, 1
Вартість квитків: 300 грн за день. Для захисників та захисниць, а також дітлахів до 10 років вхід на фестиваль є традиційно безкоштовним.

Читайте також:

• 55 років серед півоній: Василь Горобець перетворив колекцію київського ботанічного саду у національне надбання. Він є автором понад 110 сортів квітково-декоративних рослин та 69 півоній.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»