Українські традиції святкування Водохреща
Сьогодні 19 січня усі православні відмічають свято Водохреща або Йордан (від біблійної річки Йордан, в якій охрещено Ісуса Христа).
Напередодні цього дня чоловіки вирубували із річкового льоду великий хрест, обливали червоною фарбою або й просто буряковим квасом. Так само з льоду вирубували престол біля хреста. Додавали соснові або ялинкові гілки у вигляді арки – «царські врата».
На березі річки, біля льодового хреста, відбувалося нетривале святкове богослужіння, після чого під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи»батюшка занурював хрест у річкову воду (в ополонку, йордан).
Вважалося, що коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила і гуляє землею до тієї пори, поки яка-небудь жінка не випере в річці білизну.
Саме тому господині не квапилися займатися пранням, щоб таким чином не повернути нечисту силу у воду – хай побільше її загине від сильних морозів. Іноді усі ці мудрування супроводжувалися стрільбою з рушниці.
Однак повернімося до молебну. Після усіляких махінацій священика, вода вважалася нарешті освяченою і люди починали набирати у принесений посуд освячену воду.
Такий ажіотаж пов'язаний з тим, що цю воду вважали універсальним лікувальним засобом від усіляких хвороб, особливо від переляку та наврочування ; нею окроплювали місце при будівництві житла, використовували як магічний засіб при пожежі, тощо.
Принісши додому свячену воду, господар кропив усе в оселі і господарстві. Затим уся родина, випивши свяченої води перед їжею, сідала до столу.
Нагадаємо, як наші предки святкували Щедрий Вечір.
Список використаної літератури
1. Борисенко В. Українська етнологія. – К.: Либідь, 2007. – С. 264.
2. Сметана І.І. Ілюстрована енциклопедія українського народу: звичаї, свята, традиції. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – С. 327.