Метелики, хижаки та вимерлі істоти: чим дивує Зоологічний музей Університету Шевченка

В експозиції можна побачити рідкісні опудала птахів та тварин, які понад 100 років зникли з лиця Землі.
Нещодавно, вперше з часу повномасштабної війни, Зоологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка знову відкрив свої двері для відвідувачів. Заснований ще у 1834 році, музей є одним із найстаріших природничих музеїв України та унікальним науково-навчальним закладом.

На жаль, у жовтні 2022 року музей зазнав значних ушкоджень через масовану атаку на Київ. Внаслідок ракетного удару у центральну частину Києва були істотно пошкоджені вітрини та приміщення музею.
Його відновлення стало важливою місією для університетської спільноти. Завдяки підтримці Спілки випускників КНУ та її очільника Олександра Гришка, науковців та небайдужих громадян вдалося не лише розпочати ремонтні роботи, а й повернути музей до життя.
Нині його експозиція знову доступна для всіх, хто цікавиться природничими науками, історією та збереженням біорізноманіття. У стінах музею відвідувачі можуть побачити унікальні експонати, серед яких рідкісні та зниклі види тварин.

Днями журналістка «Вечірнього Києва» завітала до Червоного корпусу Університету, щоб відвідати знамениту локацію та дізнатися більше про унікальну колекцію Зоологічного музею. Заснований ще у XIX столітті як кабінет зоології, музей поступово розширювався та перетворився на одну з найбільших зоологічних колекцій в Україні.
«Зоологічний музей Київського університету — це не просто зібрання експонатів, а справжній науковий центр, який протягом століть зберігає біорізноманіття нашої планети. Його історія сягає XIX століття, коли він був заснований як зоологічний кабінет, а згодом перетворився на одну з найбільших і найцінніших колекцій природничих музеїв України», — розповідає науковий співробітник музею, теріолог Олександр Зиков.
На сьогодні — це один з найстаріших природничих музеїв України, заснований у 1834 році. Його історія почалася зі зборів Зоологічного кабінету Волинського ліцею у місті Кременець, які згодом перенесли до Києва.

Сьогодні заклад має два великі експозиційні зали та велику фондову колекцію, що розташована в окремих приміщеннях і включає різні групи безхребетних і хребетних тварин. У ньому працюють досвідчені зоологи та куратори відповідних частин колекції, забезпечуючи її збереження та дослідження.
Олександр Зиков розповідає, що на сьогодні фонди музеїв нараховують сотні тисяч експонатів, але наразі в експозиції можна побачити понад 5500 одиниць. Експозиція та наукові збірки Музею налічують понад 190 видів тварин, яких занесені до «Червоної книги України», та понад 100 видів — із міжнародної «Червоної книги». Тож відвідувачі мають змогу простежити розвиток живого світу від найпростіших організмів до складних представників фауни.

Науковець розповів, що розділ комах вражає різноманіттям видів. Особливо захоплює колекція метеликів, яка вражає насиченими кольорами та масштабом:
«Це справжня гордість нашого музею, яка налічує близько 500 тисяч екземплярів. Її основу складають збори видатного українського зоолога Лева Шелюжка, який зібрав одну з найбільших у світі колекцій лускокрилих, передавши її згодом університетському музею. Вона містить рідкісні та унікальні види, багато з яких були описані ним як нові для науки. Під час Другої світової війни колекція була вивезена до Німеччини, але після завершення війни її вдалося повернути до Києва, де вона зберігається донині», — розповідає пан Олександр.



За його словами, ця колекція має величезне наукове значення, адже вона не лише демонструє різноманіття метеликів, а й слугує важливим джерелом для досліджень у галузі біології, систематики та екології.
Не менш вражає і різноманітна колекція ссавців: ведмеді, вовки, великі кішки, парнокопитні, гризуни, сумчасті, морські ссавці та мавпи. У центрі зали розташовані величні скелети великих тварин: індійського слона, кашалота, морської корови та фінвала. Останній вражає своїми розмірами.






Пан Олександр розповідає, що найстарші опудала з колекції датуються ще серединою ХІХ сторіччя. Деякі з них потрапили до музею завдяки обміну з колекціями інших подібних інституцій.
Окремої уваги заслуговує скелет стеллерової морської корови — виду, що зник через людську діяльність ще майже 200 років тому. Також у музеї можна побачити рідкісного мандрівного голуба, який був знищений у період І світової війни.
Останній представник цього виду загинув у зоопарку Цинциннаті у 1914 році. Це є трагічним доказом негативного впливу людини на природу, що нагадує нам про необхідність збереження біорізноманіття», — підсумовує свою розповідь пан Олександр.



Науковець також розповів, що окрасою колекції музею є окрема зала з екзотичними та місцевими видами птахів: страуси, пелікани, фламінго, чайки, пінгвіни, папуги, орли, соколи, сови та велика колекція колібрі. Особливо вражають рідкісні види, такі як тупик, топорик, кардинал віргінський, тукан, сиворакша, біла сова та інші.
Цікавими є й експонати з Центральної Америки, зокрема кризал ватимальський. У цивілізації Мая його пір’я використовували для мантій правителів, а вилов цього птаха карався смертю. Сьогодні його ареал надзвичайно обмежений, але музей зберігає унікальні зразки, що дозволяють ближче познайомитися з історією цього виду.


Пан Олександр додає, що окремої уваги заслуговують скелети великих ссавців, які займають центральне місце у музеї. Відвідувачі можуть побачити скелет фінвала, одного з найбільших китів у світі, а також індійського слона, який вражає своїми розмірами.
Не менш важливою частиною музею є колекція хижаків. Тут представлені великі кішки, такі як тигри, леви, леопарди та рисі. Зберігається також унікальний експонат — гієна плямиста, хижак, який відіграє важливу роль у природному балансі африканських екосистем.




Серед цікавих представників тваринного світу можна побачити австралійського динго, який є диким родичем домашнього собаки, а також сурикатів — маленьких, але надзвичайно соціальних мешканців саван.
Значне місце у музеї займає експозиція морських мешканців, серед яких акули, скати та рідкісні представники світового океану. Особливий інтерес викликають електричні скати, які здатні генерувати струм та використовують його для самозахисту.



Одним із наймасштабніших експонатів музею є величезний скелет кашалота — найбільшого із зубатих китів. Його довжина сягає 16 метрів, що робить його одним із найбільш дивовижних об’єктів експозиції.
Пан Олександр підкреслює, що музей продовжує поповнювати свої колекції та вести активну дослідницьку діяльність. Завдяки спільним зусиллям науковців та меценатів вдається зберігати важливі зразки біорізноманіття для майбутніх поколінь.
«Кожен експонат у нашому музеї має свою унікальну історію, яка нагадує нам про важливість збереження природи. Ми запрошуємо всіх охочих доторкнутися до цього наукового надбання та краще зрозуміти, як змінюється наш світ», — підсумовує науковець.
Також на відкриття музею завітав ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Володимир Бугров, який висловив свою вдячність усім, хто долучився до його відновлення.

«Відродження нашого Зоологічного музею — це значно більше, ніж просто реставрація експозицій. Це символ нашої незламності, нашого прагнення зберігати знання та культурну спадщину навіть у найскладніші часи.
Я щиро вдячний Спілці випускників університету, які взяли на себе ініціативу відновлення, науковцям, співробітникам музею та всім благодійникам, які підтримують цей проєкт. Завдяки вам цей простір науки та історії знову відкритий для студентів, дослідників і гостей Києва», — зауважив Володимир Бугров.
Нагадаємо, що Зоологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка розташований у Червоному корпусі університету за адресою вул. Володимирська, 60.
Оскільки музей має специфічний графік роботи, рекомендується заздалегідь уточнити години відвідування. Найкращий спосіб потрапити до музею — записатися на організовану екскурсію або зв’язатися з адміністрацією музею для отримання актуальної інформації.
Детальну інформацію можна переглянути на офіційному сайті або уточнити розклад роботи музею.
Читайте також: Від зірок до комет: астрономічній обсерваторії КНУ — 180.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»