Як наші пращури святкували Щедрий Вечір
Упродовж тижня після Різдва, наші предки, на відміну від нас, тільки тим і займалися, що нічого не робили та проводили усе своє дозвілля у суцільному святкуванні.
Однак особливо пишно відзначався Щедрий Вечір або свято Маланки (13 січня).
Як і до кожного свята, до Щедрого Вечора ретельно готувались. У цей день жодна сім’я, само собою, не могла обійтися без святкового столу.
Найголовнішою стравою була Щедра кутя, котру заправляти скороминою ( на Поліссі, для прикладу, зерно варили зі смальцем).
На вечерю також готували 12 скоромних страв ; у цей час господині напікали калачі, книші та пироги для щедрувальників та посівальників.
Загалом, для кожного регіону була властива своя специфіка: так, на Надніпрянщині пекли пироги з м’ясом і смажили гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України робили бублики, на Гуцульщині – робили вареники, а в деяких регіонах різали чорну курку, щоб інші «гарно неслися»
Сідаючи вечеряти, кожен одягав нову або свіжевипросовану сорочку, і користувався спеціально поміченою ложкою.
Господиня прохала дітей вийти з хати, а біля батька, що сидів за столом і клала стільки пирогів, щоб його не було видно.
Після цього дітлахи запрошувалися до світлиці :
- Мамо, а де наш тато? – запитували вони здивовано
- А хіба ви не бачите діти ?
- Не бачимо, тату!
- Дай Боже, щоб і на той рік ви мене так не бачили- казав батько, щоб у достатках других свят дочекатися і запрошував усіх сідати за стіл
Звечора і до півночі оселі обходили гурти щедрувальниць, котрі співали щедрівки з побажаннями врожаю, добра, щастя в родині. Парубки же в цей час «водили Меланку/козу», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника.
Список використаної літератури
1. Борисенко В. Українська етнологія. – К.: Либідь, 2007. – С. 262.
2. Сметана І.І. Ілюстрована енциклопедія українського народу: звичаї, свята, традиції. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – С. 322-324.
Нагадаємо, як наші предки відзначали Святий Вечір.