Художниці демонструють свій погляд на іграшки і жінку
В столичній галереї «Мистецька збірка» відкрився жіночий арт-проект «Тоy Story» («Іграшкова історія»). Учасниці досліджують поняття іграшки, її значення. А подекуди за допомогою ляльок розмірковують і про місце жінки в сучасному суспільстві.
Проблема гендерної нерівності, місця жінки в житті та мистецтві турбує і молодих художниць, тому вони започаткували серію проектів, першим з яких став «Тоy Story».
-Це практично жіноча виставка, з 22 учасників лише двоє чоловіків, - розповіла "Вечірці" кураторка Юлія Волошина. - Художниці зізнаються, що дівчатам важко пробиватися у мистецтві, тож об’єдналися і цим проектом хочуть показати cебе. Виставка вийшла дуже різноманітною, інтерактивною, кожен відвідувач знайде щось своє.
Дівчатка з дитинства бавляться ляльками, в цій грі відбувається їх становлення як майбутньої дружини і мами. Тож художниці звернулися до історії іграшки, бо всі ми виростаємо з неї, і вона впливає на нашу особистість.
Центральним об'єктом проекту є своєрідний "вівтар дитинства" - велика інсталяція з коробочок, в кожній з яких учасники представили своє бачення на іграшку.
- Я обіграла тему маріонетки - як наше суспільство формує нас, управляє нами, тягнучи за різні ниточки. - зауважила Анастасія Гудзь, в коробочці якої її фотографія обтягнута нитками. - Де закінчується наша особистість і починається вплив іншої, визначити неможливо. Мною, як і іншими, маніпулюють батьки, друзі, робота, новини, обставини...
Робота Ольги Селищевої називається "Вона дивиться на нього, він дивиться на неї" - це три портрети: реальної дівчини, яка повернута до реального хлопця, а той - до зображення ляльки Барбі.
- На жаль, людей приваблює поп-культура, ідеальні пластикові образи, які пусті всередині. Тому вони не звертають увагу на серйозні людські почуття, - пояснила художниця. - В дитинстві я теж захоплювалася красою Барбі, хотіла бути схожою на неї, бо це мені навіювали телебачення і журнали. Але насправді такий образ не несе в собі реальної цінності. Навпаки, травмує свідомість дівчат, які прагнуть не до чогось серйозного, а до поверхового.
Ольга зняла і короткі мультиплікаційні історії про любов іграшкових ведмедика і зайчика, де вухастий потребує уваги, а друг постійно зайнятий. У кожного ведмедика має бути свій зайчик, впевнена художниця. Ще одна її робота "Ваніль" увібрала в себе дівчачі мрії, як заміжжя, відпочинок, краса. "Часто ми розчаровуємося і відмовляємося від своєї мрії", - вважає Ольга.
А ось для Маріанни Голембйовської ляльки – це щось жахливе.
- Вони якісь неестетичні, неприємні, некрасиві, - поділилася дівчина. - Я вирішила трохи естетизувати ляльку, надати їй художнього вигляду, тому в мене є голова пупса, що намагається стати скульптурою.
Сучасну жінку, яка вільна у своїх поглядах і бажаннях на синтепоні зобразила Анна Валієва. Хоч жінка має рішучий погляд, рот в неї чомусь закритий кляпом.
- Це сильна особистість, але вона може бути підкореною чоловіком, і це їй подобається, - пояснила Анна. - Такі мої роздуми на тему повсякдення, жінки, яка шукає себе та іноді втрачає власну природу. Звісно, не потрібно відмовлятися від свободи, але в той же час варто бути лагідною і поступливою для свого коханого чоловіка.
Арт-проект «Тоy Story» триває в галереї "Мистецька збірка" (вул. Терещенківська, 13) до 15 листопада.
фото Григорія КУБЛАНОВА