Українські традиції святкування Різдва
Різдво поряд з Великоднем є одним із найголовніших свят наших пращурів. Традиційно Різдво завжди святкують 7 січня, після Святвечора. Люди йшли до церкви на нічну Службу Божу, щоб ушанувати новонародженого Христа. Після закінчення церковної відправи родина збиралася за святковим столом, де подавалися вже не пісні, а скоромні страви.
В обідню пору діти, як правило, відвідували своїх батьків або дідусів та бабусь. Вони брали з собою три хлібини, кутю, сало та ковбаси, посвячений вінок та пляшку горілки. Прибувши на місце, хрещені діти обмінювалися з господарями поздоровленнями. В обмін на своє нехитре багатство дітлахи отримували калачі, гроші та солодощі.
Увечері розпочиналися гуляння з новою силою: з заходом сонця вулицями починали ходити колядники. Перед початком свого героїчного походу, всі вони збиралися до гурту разом та повторювали або заучували колядки.
Першими починали колядувати діти, а вже потім молодь чи навіть дорослі. Колядники, заходячи на подвір’я кожної хати, славили господарів, бажали їм здоров’я, щастя. добробуту. Господар у відповідь давав колядникам паляницю, ковбаси та горіхи.
Ось таким взаємним даруванням і закінчувався перший день Різдва...
Читайте також:
- Як наші предки відзначали Святвечір
- Багата кутя: приготування, звичаї і символізм
- Способи гадання у ніч на Різдво
Список використаної літератури
1. Борисенко В. Українська етнологія. – К.: Либідь, 2007. – С. 259-262.
2. Сметана І.І. Ілюстрована енциклопедія українського народу: звичаї, свята, традиції. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. – С. 320.