Київські дослідники оцифрували житло доби палеоліту на Черкащині
Цей унікальний об’єкт, що датується серединою 13 тисячоліття до н.е., зберігається in situ, тобто на місці своєї знахідки.
Цими вихідними, 15-16 березня 2025 року, команда Науково-дослідної лабораторії «Архаїка» спільно з кафедрою археології та музеєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка здійснила оцифрування четвертої житлової конструкції Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки в Черкаській області.
Для створення 3D-моделі використовували лазерне сканування, що дозволило з високою точністю зафіксувати геометрію конструкції. Фотограмметрія допомогла передати колірні характеристики об’єкта за допомогою серії фото, оброблених у спеціальному програмному забезпеченні, що переносять їх у 3D-простір.
Ця технологія є базовою у роботі команди «Архаїки» й дозволяє створювати тривимірні моделі, які можна детально розглядати з усіх сторін.
Як зазначають дослідники, оцифрування таких об’єктів не лише допомагає вивчати їх детальніше, а й слугує засобом захисту інформації про пам’ятки від руйнації. Особливої актуальності це набуло під час війни, коли українська культурна спадщина потребує особливої уваги та збереження.
Межиріцьку стоянку відкрили у 1966 році. Вже понад 20 років її досліджує експедиція кафедри археології та музеєзнавства КНУ під керівництвом Павла Шидловського. За увесь час досліджень було знайдено чотири таких житла.
Перше з них було реконструйоване та експонується у Природничому музеї НАН України у Києві. Четверте житло було законсервоване та залишене зберігатися in situ на місці його знахідки — саме його й оцифровували в межах проєкту.
Процес оцифрування тривав два дні, а на його постобробку знадобиться ще близько тижня. Готову 3D-модель викладуть у відкритий доступ на платформі Sketchfab, а також на сторінках «Архаїки» у соціальних мережах Facebook та Instagram.
Проєкт реалізується в межах «Ukrainian Heritage Digitization and Dissemination Initiative» спільно з американською неурядовою організацією CyArk за підтримки Програми Фонду Посольства США та спрямований на збереження, популяризацію та наукове вивчення української культурної спадщини за допомогою сучасних цифрових технологій.
Читайте також:
- Нев’янучий квіт Трипілля: у столиці презентують виставку-присвяту Вікентію Хвойці. Свого часу цей науковець та дослідник пам’яток зробив неоціненний внесок у вивчення історії України від кам’яної доби до Середньовіччя та розвиток слов’янської археології.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»