«Це не можна терпіти і про це не можна мовчати»: у Києві пройшла акція «FreeAzov». ФОТОРЕПОРТАЖ

17 березня 2025, 09:08

Учасники акції біля Національної опери. Фото: Олексій Самсонов

Кілька сотень небайдужих киян, родини «азовців» та побратими тих, хто у полоні, вийшли у центр Києва, аби нагадати, що полон вбиває.

Гудки клаксонів автівок киян підтримували велику акцію на підтримку звільнення «азовців» та військовополонених, які зібрались біля Національної опери.

«У мене побратими у полоні. Бригада „Азов“ — вони у полоні вже дуже довгий час. Це не можна терпіти й про це не можна мовчати. Поки я на реабілітації, я не можу не виходити й не бачити цих дуже різних, красивих, дуже модних людей, які мають таку саму думку, як і я. Це надихає! І коли люди виходять з полону — вони дізнаються, що всім не байдуже — всі за них переймаються і вони всім потрібні», — розповів Олексій, військовий з бригади «Азов», який вийшов на підтримку побратимів.

«Мені не байдуже. Я виходжу щонеділі, адже полонені проходять через пекло. російський полон нічим не відрізняється від фашистських концтаборів. Тут стоять матері, жінки й кохані і їх потрібно підтримати. Вони не повинні самі боротись за своїх рідних. Полонені — це українці, які боролись за всіх нас», — розповіла «Вечірньому Києву» Аліна, студентка НУ ім.В.Даля.

По обидві сторони вулиці Володимирської зібрались маріупольці, яких бригада «Азов» та захисники «Азовсталі» боронили від переважаючого за чисельністю та озброєнням окупанта у перші місяці великої війни.

«У мене друзі в полоні, вони з бригади „Азов“. Чимало батьків не знають, де їхні діти. Мої друзі у в’язницях в росії. Я вірю у дієвість таких акцій. Я думаю, що світ теж бачить, що ми не забуваємо ані військових, ані політичних ув’язнених у російських казематах. Коли вони повертаються з полону — вони тішаться, що про них пам’ятали й боролись», — розповів Антін.

Антін вийшов підтримати своїх друзів та їх батьків, які нічого не знають про полонених синів.

Акція «FREEAZOV» пройшла перед Нацоперою.

«Люди мають розуміти, що ті хто за нас боровся зараз там, де не мають знаходитись. Ми всі можемо виходити й доносити правду до тих, хто не відчуває війну, або думає, що лише самі політики будуть розв’язувати проблему звільнення з полону», — поділилась київська студентка Кіра.

Маленькі діти добре знають, що у полоні — захисники й захисниці, які щохвилини ризикують життям і здоров’ям.

Вражає, як невтомно юні українці за будь-якої погоди виходять на акції разом з дорослими.

Маленький хлопчик, що раз по раз виходить на акції підтримки військовополонених.

«Розумієте, у полоні всі мої. Я — з бригади „Азов“ і сьогодні стою з дружинами військових, бо добре знаю, що таке полон. Я пережила його і була звільнена наприкінці 2022-го року», — поділилась «азовка» з позивним «Хрещена», яка була звільнена і сьогодні виходить стояти за тих, хто отримав великі терміни у російських в’язницях.

Ольга, дружина військовополоненого «азовця» Дмитра нічого не знає про чоловіка три роки.

«Зовсім нічого. Зв’язку немає, листування — немає… Але я вірю у дієвість таких акцій. Я спілкувалась з обміняними хлопцями й вони кажуть, що якби вони знали, що за них тут так борються — вони б почувались набагато впевненіше. А ще дівчата, які вийшли з полону, кажуть, що там почули по рашистському радіо і ТБ про цю акцію і дуже зраділи, їм це надало віри», — розповіла «Вечірньому Києву» Ольга.