Замість МСЕК: у Київській лікарні працює експертна команда офтальмологічного напрямку

З 1 січня 2025 року З 1 січня 2025 року на зміну МСЕК (медико-соціальним експертним комісіям) були створені експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФ), мета яких підвищити прозорість та ефективність процесу встановлення групи інвалідності чи втрати працездатності.Послуги експертних команд фінансуються коштом державного бюджету через Програму медичних гарантій​.

У Києві сформовано 76 команд різних профілів, що працюють у 15 медичних закладах. Так, у Київській міській клінічній лікарні №1 Дарницького району працюватимуть за профілем кардіологія та офтальмологія.

Як це працює на практиці «Вечірньому Києву» розповіла Керівник офтальмологічного відділення, професорка Наталія Веселовська.

ОНОВЛЕНЕ ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ РОБОТИ КОМАНД

Щоб приймати відвідувачів, які приходять на комісію, у лікарні виділили спеціальне приміщення. Відповідно вимог безбар’єрності воно розташоване на першому поверсі, має свій окремий вхід, кабінет адміністраторів, та власне кабінети, де проводять оцінювання повсякденного функціонування особи. У офтальмологів ще є додаткова маніпуляційна зі спеціальним обладнанням, де можна додатково обстежити зір. До слова, на підлозі є тактильна плитка, а також туалет облаштований для людей з інвалідністю.

Належні умови для нової команди та відвідувачів у найкоротший термін створили завдяки директору КНП КМКЛ №1 Олександру Іваньку за підтримки Департаменту охорони здоров’я КМДА, який постійно приділяє велику увагу покращенню матеріально-технічного стану закладів охорони здоров’я.

«Усі ми читали в новинах чи бачили, як люди, які пересуваються на кріслах колісних „добираються“ у кабінети, розташовані на другому чи третьому поверхах у будівлях, де немає ліфта. Тож безбар’єрність — це перше, про що думали, виділяючи приміщення для комісій», — розповіла Наталія Веселовська.

Вона запросила у кабінет, де працює комісія офтальмологічного профілю, у ньому три робочі місця для лікарів, стілець та медична кушетка — мінімалізм у облаштуванні. У команді три фахівці — терапевт, невролог і, звичайно, офтальмолог. Система автоматично обирає лікарів серед працівників. Є спеціальний графік та відведені години для засідання комісії, бо, все ж таке основна робота — лікування пацієнтів у стаціонарному відділенні лікарні.

НАВЧАННЯ ТА ЧІТКІ АЛГОРИТМИ ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ЛЮДИНИ

Усі, хто залучений до роботи комісій пройшли відповідне онлайн-тренінги та включені та мають постійний зв’язок із МОЗ та колегами, щоб уточнити ті чи інші питання.

«Офтальмологічна комісія почала працювати з 7 січня, щодня її проходять від двох до чотирьох осіб. До речі, зараз ми ще розглядаємо справи, які нам передали з МСЕК. І у нас уже є сформована черга аж до середини березня», — продовжує Наталія Веселовська. Разом з тим, пацієнтів, яких направляють на комісії зі стаціонарів, система надає пріоритет.

Комісія працює за чітким «маршрутом» і протоколом. Пацієнт звертається до свого лікуючого лікаря, який створює в електронній системі направлення на оцінювання і прикріплює всі необхідні документи в електронному вигляді. Документи можна подати у паперовій формі для їх сканування у закладі охорони здоров’я під час формування направлення на оцінювання. Ні лікарі, ні пацієнт не знають, хто розглядатиме справу, а дату і час визначає система. Пацієнт, або його довірена особа (якщо йдеться про дитину), отримує на електронну пошту чи рекомендованим листом запрошення на певну дату і час.

Команда лікарів має оцінити стан людини за чітким алгоритмом, який спрямований на те, аби оцінити як стан здоров’я впливає на здатність виконувати базові життєві завдання. Виділяють легкий, помірний, виражений та серйозний ступінь обмежень. Оцінюють здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю за поведінкою, здатністю до здобуття освіти та трудової діяльності. І на основі цього встановлюється група інвалідності.

«Під час оцінювання стану людини ми говоримо не про інвалідність, а про критерії оцінки спроможності людини працювати і бути корисними, а також про подальші рекомендації для лікування, якщо вони потрібні, про соціалізацію. Бо ж навіть ті, у кого є друга чи навіть перша група інвалідності можуть працювати. У багатьох країнах світу ці люди мають повноцінне життя. Для нас це ще й надзвичайно важливо і актуально, бо уже маємо багато воїнів та цивільних, які отримали інвалідність внаслідок війни», — пояснює Наталія Веселовська.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ

Створюючи нову систему оцінювання у МОЗ чітко розписали, який перелік обстежень і аналізів має бути у людини, коли вона приходить на комісію. У майбутньому всі дані мають бути у цифровому форматі, зараз у багатьох пацієнтів ще паперові документи, тож адміністратори переглядають, чи є усі необхідні для розгляду.

«Така організація роботи дозволяє витрачати на розгляд кожної конкретної справи значно менше часу. Бо ми бачимо всі результати обстежень і аналізів, при необхідності можемо оглянути людину на місці, проте, як ми розуміємо — це значно швидша процедура, ніж була раніше. Більшість отримує документ із заключенням оцінки одразу ж того дня, коли проходить комісію», — розповідає завідуюча офтальмологічним відділенням.

Важливо, що скерування на обстеження пацієнту має видавати лікуючий або сімейний лікар, якщо він розуміє, що є підстави для встановлення інвалідності. Тобто спеціалісти також мають орієнтуватися у системі, аби не подавати зайвих паперів чи направляти тільки тих пацієнтів, які мають для цього підґрунтя. До речі, пацієнт може обрати заклад, у якому йому належить пройти експертну комісію — єдина система може показати де менша черга, або куди йому зручніше добиратися. Так, наприклад у Києві комісії за профілем «офтальмологія» діють у Свято-Михайлівській (колишня Олександрівська лікарня) та у лікарні №1 у Дарницькому районі.

Буває, що лікарі стикаються з тим, що пацієнти незадоволені результатами, які встановлює комісія. У цьому випадку вони можуть їх оскаржити у Центрі оцінювання функціонального стану особи. Проте лікарям Київської міської клінічної лікарні №1 наразі невідомо про такі випадки.

«Звичайно, є незадоволені. Бо, наприклад є людина отримала 3 групу інвалідності, а думала, що це буде 2. Також інвалідність 2 чи 3 групи може встановлюватися на визначений термін, а потім необхідно знову проходити комісію. Це не випадково, бо сучасні методи лікування дозволяють покращити чи відновити зір при певних діагнозах. Особливо це актуально для військових, які є нашими пацієнтами і мають достатньо довгий реабілітаційний період. Разом з тим є стани, коли покращення неможливе, коли втрачені очі», — пояснює вона.

Замість довідки про інвалідність пацієнту видають витяг з рішення експертної команди та в разі встановлення інвалідності, рекомендації про програму реабілітації.

Наталія Веселовська також розповідає, що не раз уже стикається з тим, що військові, які отримали інвалідність першої групи наголошують, що хочуть, щоб їхні певні обмеження не впливали на ставлення до них. «Людям не потрібне співчуття, а розуміння та створення безбар’єрного простору», — пояснює вона.

До слова, за даними Департаменту охорони здоров’я КМДА у січні оцінювання повсякденного функціонування особи вже пройшли понад 2 200 мешканців столиці.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»