Заповідний фонд Києва: скільки територій отримали охоронний статус
Нині фактична площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду столиці близько 21,7 тис. га, що становить понад 26% від загальної площі міста.
У 2024 році влада столиці для захисту та розвитку природно-заповідного фонду (ПЗФ) затвердила 29 положень про такі об’єкти. Ці положення визначають завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
За інформацією Департаенту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, серед затверджених територій та об’єктів: 13 памʼяток природи, 3 ботанічні памʼятки природи, 10 ландшафтних заказників, 3 комплексні памʼятки природи.
Департамент оформив також 28 охоронних зобов’язань на території та об’єкти ПЗФ.
«Охоронні зобов’язання уповноважують користувачів територій та об’єктів ПЗФ забезпечити природоохоронний режим, зберігати та охороняти цінні природні території та об’єкти», — пояснюють у Департаменті захисту довкілля.
Серед територій та об’єктів: 11 памʼяток природи, 3 ботанічні памʼятки природи, 10 ландшафтних заказників, 4 комплексні памʼятки природи.
Крім того столичні екологи з Департаменту розробили та затвердили 19 проєктів землеустрою для встановлення меж територій та об’єктів заповідного фонду загальною площею 966,1 га із внесенням до Державного земельного кадастру.
«Коли територія офіційно внесена до кадастру, це гарантує, що вона буде використовуватися за призначенням. Її не можна використати для інших цілей не визначених природоохоронним режимом (наприклад, під забудову чи сільськогосподарські роботи)», — наголосили у Департаменті захисту довкілля.
До переліку ввійшли, зокрема, наступні території:
- Осокорківські луки
- Озеро Тягле
- Байкова гора
- Крістерова гірка
- Урочище Бабин Яр
- Гай хижих птахів
- Совська Пронька
- Озеро Алмазне
У Департаметі також пояснили, що таке Положення про об’єкти ПЗФ. Зокрема у Положеннях прописано, які види діяльності дозволені чи заборонені на конкретній території.
Зокрема, у заказниках заборонено будівництво, знищення та пошкодження форм рельєфу, проїзд цивільного транспорту, збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, в той же час в заказниках дозволено влаштування екологічних стежок, використання території для загальнооздоровчого, науково-пізнавального відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності.
«Це важлива, але лише невелика частина нашої роботи за рік. Завдяки цим заходам, ми бережемо унікальні природні комплекси та об’єкти, які мають наукову, естетичну та рекреаційну цінність», — говорять у Департаменті захисту довкілля КМДА.
«Вечірній Київ» писав, що активістам роз’яснили, як створювати заповідники у столиці.
Читайте також: «Квадроцикли та джипи: де не можна їздити у столиці».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»