Незалежні від росії: країни Балтії повністю синхронізувалися з європейською енергомережею

Країни Балтії були останніми трьома державами-членами ЄС, чиї електромережі працювали в системі росії. Фото з відкритих джерел
Країни Балтії були останніми трьома державами-членами ЄС, чиї електромережі працювали в системі росії. Фото з відкритих джерел

Естонія, Латвія і Литва остаточно відʼєдналися від енергетичної системи росії.

На сьогодні Естонія, Латвія та Литва повністю незалежні від електроенергетичної російської та білоруської систем.

Вони успішно інтегрувалися у внутрішній енергетичний ринок ЄС, приєднавшись до європейської континентальної мережі через Польщу, йдеться в повідомленні на сайті Європейської комісії.

Це дає змогу країнам Балтії керувати власними енергетичними системами за загальними та прозорими європейськими правилами.

«Синхронізація країн Балтії не тільки сприяє безпеці постачання всього Союзу, але також сприятиме інтеграції відновлюваних джерел енергії в систему, що в кінцевому підсумку дозволить споживачам отримати вигоду від нижчих витрат на енергію», — зазначається в повідомленні.

Синхронізація країн Балтії з електромережею ЄС є флагманським проєктом, який протягом останніх 15 років підтримувався Комісією безпрецедентною політичною, технічною та фінансовою підтримкою. Вона включає понад 1,23 мільярда євро грантів від ЄС Connecting Europe Facility, що покриває 75% інвестиційних витрат, а також додаткові інвестиції, профінансовані в рамках Recovery and Resilience Facility у Латвії та Литві для зміцнення електроенергетичної інфраструктури.

Країни Балтії були останніми трьома державами-членами ЄС, чиї електромережі все ще повністю працювали в системі, де частота електроенергії централізовано контролювалася росією, що робило їх уразливими для російської енергетичної зброї.

Синхронізація їхніх електромереж з мережами держав-членів ЄС і кількох сусідніх країн дозволяє країнам Балтії відійти від енергетичної залежності від росії. Натомість вони отримують повний контроль над власними електромережами та зміцнюють енергетичну безпеку східного регіону Балтійського моря та ЄС загалом.

Подальші роботи включають будівництво інтерконектора Harmony Link між Литвою та Польщею потужністю 700 МВт, який планується завершити у 2030 році.

У Європейській асоціації операторів передачі електроенергії назвали цю подію історичною, написали в НЕК «Укренерго».

«Синхронізація країн Балтії з енергосистемою континентальної Європи є важливим кроком на шляху до зміцнення енергетичної незалежності та безпеки Естонії, Латвії та Литви. Цей крок також підкреслює силу європейської солідарності та співпраці у побудові стійкого і взаємопов’язаного енергетичного майбутнього», — заявив президент ENTSO-E Збинек Болдіш.

«В процесі приєднання до загальноєвропейської енергосистеми — оператори системи передачі країн Балтії враховували фахові рекомендації представників „Укренерго“. Адже наша компанія має унікальний досвід від’єднання від мереж росії та Білорусі за лічені години до повномасштабного вторгнення. Ми забезпечили стабільну роботу енергосистеми в ізольованому режимі упродовж кількох тижнів. І приєднались до ENTSO-E у розпал бойових дій. Вітаємо колег з Литви, Латвії та Естонії з успішним кроком до зміцнення власної енергетичної незалежності. Готові й далі допомагати нашим, без перебільшення, друзям — з урахуванням всього накопиченого досвіду», — зазначив т.в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Олексій Брехт.

З переходом на синхронну роботу з мережею континентальної Європи, енергосистеми країн Балтії доєднались до енергооб’єднання, яке загалом обслуговує понад 400 мільйонів споживачів.

«Москва більше не зможе використовувати енергію як зброю проти Балтійських держав. І також це означає, що Європа стала ще більш цілісною, — сказав у зверненні президент України Володимир Зеленський. — Саме такого курсу ми всі в Європі маємо дотримуватись і надалі — усі на континенті. Це стосується, зокрема, країн Центральної Європи — тих, які досі мають договори з Росією.

Треба більше працювати з Америкою — LNG газ, нафта. Треба більше працювати з нашими партнерами в сусідніх країнах із Євросоюзом, в цьому регіоні, щоб імпортувати необхідну енергію. Кавказ, Близький Схід, Північна Африка. Що менше буде залежностей європейців від Росії, то скоріше вдасться гарантувати надійну безпеку усім в Європі.

Я вітаю наших друзів — Литву, Латвію, Естонію із сьогоднішнім досягненням. Важливо, що Польща допомагає, і це знову й знову доводить: співпраця між нами всіма — це незалежність кожного з нас. Я вдячний Євросоюзу за підтримку нашого регіону, нашої спільної безпеки. Так само разом треба тиснути й на намагання Росії використовувати свої танкери, свій флот проти нас, проти всієї Європи.

Ми в Україні нещодавно розширили санкційний тиск, щоб не тільки танкери з Росії були під санкціями, не тільки фірми, на які вони зареєстровані, але й щоб капітани цих суден, люди, які працюють на війну, теж відчули цей тиск. Це треба підтримувати на загальноєвропейському рівні — треба, щоб Європейський Союз приєднався до цих санкцій у сфері енергетики».

«Від’єднання Литви, Латвії та Естонії від російсько-білоруської енергетичної системи — значна подія для всієї Європи. Адже росія, яка завжди використовує енергоресурси у власних політичних цілях, продовжує втрачати свій вплив на енергетичну сферу європейських країн. Саме такі кроки позбавляють агресора можливості використовувати електроенергетику для шантажу та політичних ігор», — зауважив міністр енергетики України Герман Галущенко.

Нагадаємо, Україна від’єдналася від енергосистеми росії і білорусі 24 лютого 2022 року, за кілька годин до початку повномасштабного російського вторгнення. Після 21 дня роботи в ізольованому режимі в умовах захоплення ворогом енергетичних об’єктів і постійних атак українська енергосистема довела свою стійкість, і вже 16 березня 2022 року екстрено синхронізувалась із європейською мережею ENTSO-E.

Нагадаємо, Сполучені Штати запровадили наймасштабніші санкції проти російської енергетики. Міністерство фінансів США заявляє, що нові санкції проти видобутку та експорту нафти Росії, суттєво погіршать здатність путіна вести війну.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»