Верифікація даних пацієнта: лікарка розповіла, що робити киянам

Марія Вітковська. Колаж Гладкевич
Марія Вітковська. Колаж Гладкевич

Пацієнти, дані яких не опрацює Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) по суті не матимуть доступу до безплатної медичної допомоги.

До першого березня лікарі мають верифікувати своїх пацієнтів у електронній системі охорони здоров’я в Україні. Це важливо, бо тільки верифіковані особи матимуть доступ до безплатних, гарантованих державою медичних послуг. Для більшості українців цей процес пройшов автоматично, проте є і такі, яким необхідно сконтактуватися зі своїм сімейним лікарем для того, аби оновити дані. Кому це треба зробити розповіла сімейна лікарка КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Оболонського району м. Києва» Марія Вітковська.

— Кому насамперед треба звернутися до лікаря для оновлення даних?

— Хочу наголосити, абсолютну більшість пацієнтів система верифікувала автоматично, але все ж є ті, комусь треба уточнити номер телефону, ідентифікаційний код, хтось змінив прізвище. Буває, що ми телефонували до пацієнтів і вручну вносили дані. Окрема історія із пацієнтами, які мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання в Україні — система не оновила автоматично їхні дані.

Також чимало клопоту у педіатрів, бо їм доводиться фактично всі дані вносити вручну та ще й більшість дітей не мають ідентифікаційних кодів, і система теж вимагає різних додаткових підтверджень з боку батьків чи опікунів.

Так бачать сімейні лікарі стан верифікації пацієнтів у системі

— Чому так важливо пройти верифікацію?

— Пацієнти, яких не буде «бачити» Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), по суті, не матимуть доступу до безоплатної медичної допомоги. Тобто ми не зможемо їм відкривати лікарняні листки, виписувати направлення до вузьких спеціалістів.

— У кожного сімейного лікаря є більше тисячі пацієнтів. Як ви знаєте у кого неповні дані?

— Усе видно у нашій системі. Вона потребує верифікації кожного пацієнта у ДРФО (Державний реєстр фізичних осіб — платників податків), ДРАЦСТ (Державний реєстр актів цивільного стану громадян) і НСЗУ (Національна служба здоров’я України). Якщо є якісь зауваження, наприклад, верифікація не проходить через ДРФО, то ми рекомендуємо пацієнту звернутися в податкову. Але, звичайно, це велике навантаження на медиків, бо ми по суті, займаємося не лікувальною справою, а документацією. Щастя, що медсестри допомагають із цією «паперовою» роботою.

— А як реагують кияни, коли до них телефонують і пропонують оновлювати дані? Зараз же так багато шахраїв…

— Буває по-різному. Звичайно, буває скептицизм і недовіра інколи дуже сильна агресія. У принципі, у нас зараз велика проблема із психологічним здоров’ям, тому ми намагаємося шукати підхід до людей, переконуємо прийти у поліклініку, щоб переконатися, що ми не шахраї. До речі, аргумент про те, що неверифіковані пацієнти не матимуть доступу до безплатних послуг діє досить добре. Тому кияни приходять. Хоча, звичайно, є й такі, що не беруть слухавку — чимало людей виїхало з країни.

— Раз людина не звертається до лікаря, значить у неї все добре…

— Не завжди це так. Люди можуть не підозрювати про початок захворювання, тому профілактичні огляди — важливі. Зараз, коли пацієнт приходить на верифікацію сімейні лікарі намагаються одразу ж врахувати багато нюансів. Якщо вам 40+, то ми даємо скерування на огляд вузьких фахівців, що дійсні протягом року, тож точно можна знайти зручний час для того, або перевірити власне здоров’я.

Наприклад, чоловікам після 40 років необхідно раз на два роки обстежуватися з приводу онкології кишківника, жінкам до 40 років робити УЗД молочних залоз, а після — мамографію. Також по віку треба раз у рік треба визначати рівень глюкози та холестерину, щоб запобігти серцево-судинним захворюванням. Це як скринінг, сімейний лікар має бачити групи ризику серед своїх пацієнтів, вчасно скеровувати на обстеження.

Тобто сімейні лікарі мають спонукати людей звертати увагу на своє здоров’я. Як на мене, саме у цьому головне завдання «первинки». Звичайно, що це займає багато часу, але виявлення хвороб на ранніх етапах покращує прогноз для одужання.

Читайте також: понад дві тисячі мешканців столиці вже пройшли ОПФО.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»