У Києві вшанували пам’ять Героїв Крут. ФОТОРЕПОРТАЖ

29 січня Україна вшановує День пам’яті Героїв Крут — одну з найтрагічніших і водночас героїчних сторінок нашої історії. У 1918 році під Крутами відбувся бій, який став символом мужності, жертовності та боротьби за незалежність.
Бій під Крутами відбувся поблизу залізничної станції Крути на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва.
Справжня драма тривала між кількатисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва у складі близько чотирьох сотень вояків.

Тоді доля УНР вирішувалася саме у Брест-Литовську, коли німецькі дипломати заявили, що не підпишуть угоди про мир в разі втрати українцями своєї столиці.
І саме нечисленні, але стійкі й мотивовані українські загони дали можливість виграти час ціною власних життів.
У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди й з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві.

Тіла загиблих перевезли до Києва. З ними прощалось все місто. А згодом радянська влада зробила все, щоб пам’ять про подвиг молоді під Крутами була прихована на 70 років.
А на державному рівні вшанування пам’яті «крутянців» почалось у 2003-ому.
Пам’ятник на місці бою у Крутах — червона колона — як на вході у головний корпус КНУ ім.Т.Г.Шевченка, з’явився у 2006-ому році.

Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і незламності у боротьбі за незалежну Україну.
Мирослава Смірнова, Директорка Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації, депутатка Київської міської ради (фракція УДАР), поклала квіти біля козацького хреста — пам’ятника Героям Крут.
Вона поділилась своїм баченням того, як історична подія 20 століття позначилась на становленні нашої держави.
«Подвиг Героїв Крут — надзвичайна історична подія, подія про сміливість, патріотизм і про те, як треба боротись за свою державу. Сто сім років тому за 130 кілометрів від Києва, молоді хлопці, гімназисти, студенти, разом з вільними козаками, дали бій багатотисячній більшовицькій армії. Цей бій тривав декілька годин, але ці кілька годин дали змогу керівництву УНР укласти Брест-Литовський мир. І цей документ став одним з перших міжнародних для визнання Української Народної республіки», — зазначила Мирослава Смірнова.

Вона стояла біля пам’ятника Героям Крут в оточенні ветеранів та військових російсько-української війни та провела аналогію між подіями:
«Сьогодні нащадки Героїв Крут боронять нашу державу з такою ж сміливістю і відданістю, з таким же національним духом виборюють незалежність України. І ми маємо говорити про це, на такому прикладі вчити звитягою молоде покоління українців».

Карильйон на дзвіниці біля храму Святого Миколая на Аскольдовій могилі грав мелодії на відомі пісні Січових Стрільців та УПА. До пам’ятного хреста підходили студенти та школярі, військові й просто кияни, які щороку приходять сюди.

«Наші студенти сьогодні у трьох місцях, пов’язаних з героями Крут сьогодні: на Лук’янівський цвинтар поїхали покласти квіти, тут, на Аскольдовій могилі і у селі крути, на Чернігівщині», — поділився з «Вечірнім Києвом» викладач Військового інституту КНУ ім.Т.Г.Шевченка підполковник Денис Небілас. Він працює старшим офіцером відділу з психологічної підготовки персоналу в інституті.
«Я закінчив КНУ у 2011 році, потрапив у 72 бригаду імені „Чорних запорожців“, у 2014-ому вийшов з бригадою на Донецький напрямок, у червні отримав поранення, нагороджений орденом „За мужність“, а у 2018-ому році вже повернувся в Інститут, щоб передавати досвід молодому поколінню досвід та бойову стійкість нашим курсантам. Те, що і сам здобув у боях», — розповів військовий.

Прийшли до пам’ятника крутянцям і члени націоналістичної студентської організації «Український студент», головною метою якої є утвердження української національної ідеї, формування національної свідомості серед студентства.
Мар’яна, яка прийшла разом з однодумцями, розповіла «Вечірньому Києву» про те, що це традиція — щороку вшановувати крутян.
«У нашій організації є люди, які зараз у ЗСУ і захищають країну. Ми тут віддаємо честь героями, які поклали життя за Україну і будемо боронити нашу свободу надалі», — поділилась дівчина.

Художниця Марина Соченко, учасниця хору «Гомін», яка разом з колегою розписувала храм на Аскольдовій, намалювала ікону «30 мучеників українських» для храму на Аскольдовій, розповіла, що також є авторкою великого образу, який створила й для каплиці.
«Серйозну наукову роботу провели, встановили, як хто виглядав зі студентів з Крут, знайшли фото. Ікону назвали „Непорушна стіна“», — пояснила пані Марина, двоє синів якої сьогодні — у лавах ЗСУ воюють на фронті.
Сьогодні з квітами та поминальною лампадкою прийшли до пам’ятника Героям Крут у школярі.


Вчителька київської зош №175 Надія Панасюк розповіла «Вечірньому Києву»:
«Ми прийшли, щоб діти знали історію не лише по підручнику. Щоб вони отримали власні враження, запам’ятали це місце. Саме незнання історії призводить до того, щоб її хтось перекручує, але люди повинні знати істину. Виховний момент — все з виховання починається».
Під час вшанування пам’яті Героїв Крут легендарний хор «Гомін» виконував героїчні пісні, з-поміж них «Під Києвом, під Крутами», а також молитви. До слова, цей колектив мав сміливість нагадувати українцям про подвиг молоді й у дуже небезпечні комуністичні часи.

Читайте за темою:
«У храмі в селі Крути відбулась перша архієрейська Літургія українською мовою».
Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»