«Діалоги кармеліток» у Києві: львівська опера підкорила столичну сцену гучною прем’єрою

Одна з найкрасивіших і найяскравіших опер XX століття: «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка, розповідає про долю — 16 черниць-мучениць, страчених 17 липня 1794 року під час терору Робесп’єра за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та фанатизмі.
Колектив Львівської національної опери представив у столиці прем’єру неокласичної опери Франсіса Пуленка «Діалоги кармеліток». Ця вистава стала історичною, адже у червні 2024 року твір у постановці Василя Вовкуна вперше прозвучав не лише у Львові, але й на українській сцені.

Дія вистави відбувається в епоху Великої французької революції. Головна героїня, маркіза Бланш де ля Форс, після смерті матері вирішує стати черницею.
У монастирі кармеліток дівчина стикається з людськими проблемами, які лякали її у світі: байдужість, боротьба за владу та страх перед смертю. Проте тихе життя триває недовго: революційна влада видає декрет про ліквідацію монастиря в Комп’єні, засуджуючи черниць до страти.


Сюжет заснований на реальних історичних подіях під час якобінського терору, коли було страчено чотирнадцять монахинь і дві служительки монастиря. Ця страта мала значний вплив на суспільство, і черниць стали шанувати як мучениць.
На основі щоденника однієї зі страчених була створена новела «Остання на ешафоті» Гертруди фон Лефорт, яка надихнула Жоржа Бернаноса на створення сценарію фільму. Після його смерті твір переробили в п’єсу, яка стала основою лібрето опери Франсіса Пуленка. Композитор написав твір у монастирі в Рокамадурі, присвятивши його видатним майстрам минулого.

Франсіс Пуленк у своєму творі майстерно поєднав елементи модернізму та неокласики. Музика опери виразна, емоційна, з використанням різних музичних стилів, створюючи драматичний ефект. У виставі немає звичних арій та дуетів, більшість епізодів складається з жіночих діалогів. Особливе враження справляють хорові епізоди, створюючи колективний образ монахинь-кармеліток.
У фінальному епізоді композитор використовує знаменитий антифон «Salve Regina», що переривається звуком гільйотини. Цей фрагмент завершується невеличким соло Бланш, яке обривається її трагічною загибеллю. Хормейстер-постановник Вадим Яценко зазначає, що Пуленк майстерно працює з хоровим полотном, і краса музики хорових епізодів вражає до сліз.

Ідею поставити оперу «Діалоги кармеліток» запропонував музичний керівник Львівської опери Іван Чередніченко. Після подій повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, коли в Ірпені загинули батьки Чередніченка, він зрозумів важливість постановки та її актуальний зміст у наш час.
Василь Вовкун вирішив змінити розв’язку опери: головна героїня на знак протесту проти терору застрелюється замість того, щоб йти на гільйотину.


Вистава майстерно втілюється у мінімалістичній сценографії Миколи Молчана, ігноруючи ефектні декорації кабінету аристократа Маркіза де ля Форса та монастирських приміщень. Художник-постановник прагнув досягти символів головної християнської ідеї. Над створенням костюмів працювала відома дизайнерка Оксана Караванська, яка створила сучасні образи, що читаються як скульптура.

Світлова партитура Олександра Мезенцева підкреслює основні смислові акценти постановки. Вона підіймає на інший рівень стійкість характеру, подолання власних страхів і відповідальність за свої дії.
Нова постановка об’єднала талановитих співаків. Багатогранний образ головної героїні Бланш втілили молода співачка Маріанна Цвєтінська. З першої появи на сцені її героїня вразила емоційною глибиною та виразністю. Її перевтілення з наляканої дівчини до хороброї жінки, яка готова прийняти свою долю, захоплювала глядачів, дозволяючи їм пережити весь спектр почуттів разом із героїнею.
Роль настоятельки монастиря Мадам де Круассі втілила Анастасія Поліщук. Артистка продемонструвала неабияку майстерність, втіливши драматичний образ свої героїні, яка на порозі смерті зізнається у своїх страхах, викликаючи глибокий емоційний відгук не лише сценічних героїв, але й у глядачів.


Досвідчена Любов Качала майстерно втілила образ Матінки Марії — єдиної, яку оминула трагічна доля решти черниць з Комп’єна. Попри заочне засудження до страти, жінка пережила не лише буремні часи французької революції, але й правління Наполеона, відійшовши у вічність у 30-ті роки ХІХ століття.
Фінальна сцена зображує, як Матінка Марі з колишнім капеланом, замаскувавшись серед натовпу у звичайному одязі, спокійно спостерігає за стратою інших кармеліток з театральної ложі…


Серед чоловічих персонажів, яким в опері Пуленка відводиться дещо другорядна роль, варто виділити талановитого тенора Максима Ворочека, який втілив роль Шевальє де ля Форса — брата Бланш.
Гастролі Львівської опери з виставою «Діалоги кармеліток» справді викликали неабияке захоплення київських глядачів. Приголомшлива музика Франсіса Пуленка, висока майстерність виконавців та самобутня режисерська інтерпретація Василя Вовкуна забезпечили виставі великий успіх.



Прем’єра опери отримала високу оцінку серед театральних критиків та глядачів, які відзначили важливість тем, піднятих у виставі, та їх актуальність у сучасному світі. Вистава «Діалоги кармеліток» стала символом стійкості та мужності перед обличчям жахливих випробувань, що робить її надзвичайно важливою у наш час.
До теми: Нові запорожці: Львівський театр покаже у Києві сучасну версію першої української опери.
Світлини для публікації надані пресслужбою Львівської національної опери імені Соломії Крушельницької.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»