У столиці завершується виставка номінантів Future Generation Art Prize: що подивитися

Експозиція виставки. Фото авторки
Експозиція виставки. Фото авторки

У PinchukArtCentre демонструють виставку, до якої увійшли роботи 21 митця з різних куточків світу.

Заснована Фондом Віктора Пінчука у 2009 році, Future Generation Art Prize — це міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва, метою якої є відкриття нових імен та підтримка майбутнього покоління художників та художниць.

До фіналу увійшли роботи 21 митця віком до 35 років з п’яти континентів, відібраних з-понад 12 000 заявок із майже 200 країн. Серед провідних тем — подолання історичних травм і тривалих наслідків війн, звільнення від утисків колоніального впливу, зв’язки усередині родин та спільнот, питання ідентичності.

Переможницею Future Generation Art Prize2024 стала 35-річна Ашфіка Рахман (Бангладеш). Її проєкт «Бегула та тисяча історій»висвітлює тяжке становище жінок у прирічкових регіонах Бангладеш, де часто стаються повені.Під час поїздок уздовж річок, Рахман збирала історії з життя жінок, яких зустрічала на своєму шляху. Вони викладені в формі проникливих листів, написаних жінками, а потім вишитих на зеленій тканині мовами різних етносів, зокрема діалектами корінних народів.

Проєкт «Бегула та тисяча історій». Фото авторки

Спеціальні премії отримали переважно митці з Азії. Бехбаатар Енхтур (Монголія) представив мідні скульптури, створені на основі міфів та легенд.

Мідні скульптури, митець Бехбаатар Енхтур. Фото авторки
Мідні скульптури, митець Бехбаатар Енхтур. Фото авторки

Діна Мімі (Палестина) у роботі «Тисяча збитих рук» експериментує із взаємодією звільнення, мрій і руху, переплітаючи знайдені кадри з відзнятими нею самою, намагаючись відтворити сон. У фільмі поєднуються сцени людських і нелюдських фігур у русі —від статуй і тварин до тіл, загорнутих у тканину.

«Тисяча збитих рук» Діни Мімі. Фото авторки

Робота Тари Абдулли (Ірак) оприявнює досвід жінок з Іракського Курдистану—регіону, де виросла мисткиня, та проводить паралелі з українськими. Інсталяція «ПоМіж», що розташована біля артцентру, —це дослідження ролі жінок в опорі та відбудові, особливо повоєнній.

Складається з загороджувальних металевих листів з постраждалих від війни регіонів України, що символізують стійкість і волю до відновлення. На них — написи, створені українськими жінками. Музичним супроводом є звук курдського голосіння, яке курдські жінки виконують під час війни та втрати близьких і рідної землі. Практика голосіння була заборонена в Курдистані внаслідок окупації сусідніми країнами й нав’язування ісламських ідеологій, які прагнуть стерти культурну ідентичність.

Інсталяція «Поміж» Тари Абдулли. Фото авторки
Інсталяція «Поміж» Тари Абдулли. Фото авторки
Інсталяція «Поміж» Тари Абдулли. Фото авторки

Проєкт Гіри Набі (Пакистан) «Як полюбити дерево» розповідає про зникомі екосистеми та багате біорозмаїття Пакистану. Поєднуючи різні художні медіа, такі як багатоканальне відео, знайдену кераміку та текстильні вироби, художниця заглиблюється у вивчення глибоко вкорінених зв’язків між людиною та природним світом. Вона підіймає тему експлуатації лісів та колонізації.

«Як полюбити дерево» Гіри Набі. Фото авторки
«Як полюбити дерево» Гіри Набі. Фото авторки

Звертаючись до історії Індонезії, а також особистих спогадів та досвіду, Іпех Нур (Індонезія) створює роботи, які торкаються тем міфології, легенд та їхнього впливу на життя місцевих спільнот.Її уявний простір — на кшталт печери чи фортеці, нагадує про захист, віру та надію.

Робота Іпех Нур. Фото авторки
Робота Іпех Нур. Фото авторки

Робота «Мозаїчні очі тропіків» Чжан Сю Джан (Тайвань) заснована на відомій народній казці Південно-Східної Азії «Оленець переходить річку», оригінальний сюжет якої поєднується з мотивами, зібраними з різних регіонів. У ньому розповідається про оленця — маленьку тварину, звичного для малайської культури персонажа казок, — що перехитрив крокодила.

Робота «Мозаїчні очі тропіків» Чжан Сю Джан. Фото авторки
Робота «Мозаїчні очі тропіків» Чжан Сю Джан. Фото авторки

Є серед учасників виставки й дві українки. Яскравий аерографічний живопис Вероніки Гапченко відображає її інтерес до історії інфраструктури, архітектури й мистецтва колишнього СРСР, часто підсилений візуальними посиланнями на мозаїки радянських часів, знайдені в Україні. Головною темою є масштабні гуманітарні й середовищні інженерні проєкти радянської влади, спрямовані на утвердження панування над природою та людьми, що продовжують впливати на регіон і сьогодні.

Аерографічний живопис Вероніки Гапченко. Фото авторки

А відеоінсталяція Дани Кавеліної є поетичним роздумом про поняття справедливості під час війни. Вона намагається осмислити випадки примусової мобілізації в Україні.

Відеоінсталяція Дани Кавеліної. Фото авторки
Відеоінсталяція Дани Кавеліної. Фото авторки

Роздуми про довкілля в роботі Кавеліної розкриваються у взаєминах між людьми та їхнім оточенням під час війни, коли навколишнє середовище постає як територія, яку потрібно захистити чи втратити, і як прихисток, що пропонує укриття і підтримку в умовах хаосу.

Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки
Роботи з виставки Future Generation Art Prize. Фото авторки

Виставка є чудовою можливістю познайомитися з різними досвідами, осмисленнями та уявленнями авторів, що походять з різних країн світу.

PinchukArtCentre. Фото авторки

Виставка 21 номінантки та номінанта на Премію Future Generation Art Prize 2024

Коли: до 19 січня 2025 року, з 12:00 до 21:00
Де: PinchukArtCentre, вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2
Вхід вільний

Читайте також:

  • Київ і художники: у столичній галереї показують твори класиків та сучасників. Киянам пропонують оглянути роботи майстрів, які працювали та працюють в нашому місті протягом ХХ-ХХІ століттях.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»