Майстер пензля та архітектури: в Україні згадують Опанаса Сластіона

Опанас Сластіон. Фото з відкритих джерел
Опанас Сластіон. Фото з відкритих джерел

Впродовж життя митець відстоював національні традиції у живописі, архітектурні, музиці та у педагогіці, поклавши життя на служіння українській культурі та своєму рідному народові.

14 січня виповнюється 170 років від дня народження видатного українського художника, архітектора, етнографа і музиканта. Його визначна постать стала унікальним та багатогранним явищем в українському мистецтві кінця ХІХ — першої половини XX століття.

У день пам’яті Опанаса Сластіона «Вечірній Київ» згадує його життєвий та творчий шлях.

Народився Опанас Сластіон у місті Ногайську (нині — Приморськ) Запорізької області.

Його батько Георгій Дмитрович працював реставратором церковного малярства та іконописцем, а мати Марія Мартинівна прищепила синові інтерес до народної творчості, розповідаючи йому казки, народні пісні та повір’я.

Перші уроки малювання Опанас отримував від свого батька та сусіда-художника.

Опанас Сластіон у молоді роки. Фото з відкритих джерел

У 1872 році Опанас разом з батьком їде до Петербурга на навчання до Академії, однак вступити до знаного вишу йому не вдалося. Лише за півтора року Опанас став вільним слухачем Академії мистецтв, а у 1875-му вже вивчав живопис. У 1882 році отримав таке бажане звання — художник.

У 1887 -1900 роках Опанас Сластіон працював художником з проєктування спорядження військ у Військовому міністерстві.

Ще у роки навчання митець почав ретельно досліджувати творчість Тараса Шевченка, захопившись українською культурою, зокрема й кобзарством. Під час своїх літніх мандрівок на Полтавщину він малював портрети кобзарів та записував народні думи. Починаючи з 1903 року, Опанас Сластіон записував голоси кобзарів на фонограф, зробивши неоціненний внесок у збереження цієї унікальної традиції.

Впродовж декількох десятиліть митець створив серію портретів україських кобзарів. Фото з відкритих джеерл
Фото з відкритих джерел

Співпрацюючи з Климентом Квіткою та Лесею Українкою, Опанас Георгійович сприяв дослідженню та збереженню української музичної спадщини. Також митець активно сприяв організації селянської капели бандуристів у Миргороді, яка згодом стала Першою селянською капелою бандуристів імені Тараса Шевченка.

Опанас Сластіон був одним із засновників українського архітектурного модерну. Його найвідоміші роботи — це проєкти земських шкіл у Лохвицькому повіті Полтавщини. Ці унікальні будівлі, з їх шестикутними вікнами, цегляним декором з народними орнаментами та шпилями, стали символом національного стилю в архітектурі.

Школи, збудовані за проєктам О.Стастіона є пам’ятками українського модерну. Фото: Oleksandr Shelkovyi
Фото: Oleksandr Shelkovyi

Під час національно-визвольних змагань 1917 — 1920 років Опанас Сластіон рятував художні твори з маєтків відомих родин. Завдяки його діяльності було збережено значну частину культурних цінностей, які згодом стали основою для Миргородського краєзнавчого музею.

Впродовж 1900–1928 років Сластіон викладав у Миргородській художньо-промисловій школі, виховавши не одне покоління українських митців. У 1920 році він заснував Миргородський краєзнавчий музей, який став важливим центром збереження української культурної спадщини.

Митець з дружиною Марією, сином Юрієм та невісткою Софією. Фото з відкритих джерел

Опанас Сластіон залишив незабутній слід в українській культурі та історії. Його багатогранна діяльність як художника, дослідника та зберігача культурної спадщини є прикладом невтомної праці заради збереження та розвитку української ідентичності.

«Він належить до того дуже невеликого, але тим більше достойного поваги, — числа мистців наших, що з самого початку своєї праці на полі мистецтва виступають як артисти українські й через увесь час своєї праці зостаються такими», — написала про нього Олена Пчілка.

Опанас Сластіон помер 24 вересня 1933 року на 79-му році життя в Миргороді, де і був похований на Троїцькому кладовищі. На його честь були встановлені меморіальні дошки на будівлях Миргородського керамічного технікуму імені Миколи Гоголя та районного краєзнавчого музею. У 2015 році один із провулків Полтави отримав ім’я Опанаса Сластіона.

Також у 2022 році у Дарницькому районі з’явилася вулиця видатного українського митця Опанаса Сластіона.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»