У Києві провели вечір пам’яті геймдизайнера та бійця аеророзвідки Володимира Єжова
До великої війни чоловік займався розробкою культових ігор, зокрема і S.T.A.L.K.E.R.
22 грудня у столичному Veteran Hub провели вечір пам’яті Володимира Єжова з позивним «Вус».
Рідні, знайомі, побратими та небайдужі зібрались згадати Володимира як бійця, спеціаліста своєї справи та близьку людину.
З перших днів повномасштабного вторгнення «Вус» став на захист Києва у складі роти «УВО».
«Він свідомо обрав цей шлях, завжди цінував свободу. Він багато вчився та багато в чому досягав унікальних результатів. Наприклад у комп’ютерних іграх був достатньо яскравим гравцем на початку 2000-х років, адже це йому було цікаво. Водночас було й те, що йому не цікаво, наприклад їздити на заняття в Політех. У них була пара через тиждень, він вісім разів запізнювався туди, бо казав що не ходить трамвай», — розповідає батько захисника Анатолій.
До повномасштабної війни Володимир працював у сфері розробок комп’ютерних ігор, а також мав активну громадянську позицію.
До 2007 року чоловік працював геймдизайнером у GSC Game World, а пізніше у Frogwares, Fishing Planet LLC.
Володимир брав участь у створенні таких ігор, як S.T.A.L.K.E.R., Clear Sky, «Козаки», World of Battles: Morningstar, Call of Cthulhu і The Sherlock Holmes: Devil's Daughter.
Попри те, що чоловік вже не працював у студії GSC Game World, у грі S.T.A.L.K.E.R.: Поклик Прип’яті зовнішність Володимира використали для прототипу персонажа «Локі».
«Всі розуміли яка ситуація в країні, а Вова був дуже політичний. Ми про політику могли нескінченно говорити. Проте всі знали, у нас в колективі є люди, які раптом що підуть в перший день, Вова був один з них», — розповідає колега і друг захисника Антон.
Останньою грою, над якою працював Володимир, ймовірно, є The Fisherman — Fisher Planet.
Одразу після початку повномасштабного вторгнення чоловік воював у складі добровольчого формування «УВО».
А влітку 2022 року, після розформування добровольчих формувань, «Вус» мав можливість залишити військову справу. Проте він долучився до 23-го батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади ім. Б. Хмельницького.
Згодом захисник став керівником підрозділу аеророзвідки.
Під час вечора пам’яті рідні та близькі згадували Володимира, переглядали його фото, співали улюблені пісні.
«Тоді ми вже двічі сходили на побачення, все було мило. Я працювала у флористичному магазині, якось Вова мені зателефонував, сказав, що у сестри день народження. Він сказав, що хоче для неї якийсь дуже класний букет. Я розпитала яка вона, на це він відповів, що дуже яскрава, весела, цікава. Він попросив зробити якийсь прямо „вау“ букет, ми склали дуже велику композицію. Вова прийшов, купив його, подякував та сказав, що йому дуже подобається. Буквально через хвилину як він пішов, повертається і каже: „А, я ж забув, це тобі“. Він віддав мені букет і червоний швидесенько втік», — пригадує їхнє третє побачення дружина захисника Ольга.
Побратими згадували Володимира як хорошого спеціаліста своєї справи, який бачив майбутнє у технологіях. Зі слів друзів, він хотів аби воювала здебільшого техніка, саме дрони, а не люди.
На жаль, під час виконання бойового завдання 22 грудня 2022 року «Вус» загинув поблизу Бахмута.
27 грудня 2022 року у Володимирському соборі відбулось прощання із захисником.
Володимира Єжова поховали на Лісовому кладовищі у Києві.
«Серце назовні. Палітра пам’яті»: у київських школах «мандруватиме» артпроєкт на честь полеглих воїнів. Детальніше про це читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»