Підтримка талантів і розвиток патріотичних ініціатив: історія наукового керівника Київської МАН
Київська Мала Академія Наук — це більше, ніж просто місце для написання наукових досліджень. Це унікальна платформа для розвитку дитячих талантів та навичок, що допомагає молоді не лише підготуватися до університетського життя, а й реалізувати свої ідеї в реальних проєктах.
Головна місія Київської МАН — це сприяння формуванню дитини як особистості, патріота й новатора через залучення до наукової та практичної діяльності, надання інструментів для успішної самореалізації. Наукові керівники активно долучаються до цього процесу, забезпечуючи всебічну підтримку для учнів.
Журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалась з Іваном Попченком, науковим керівником Київської МАН та детальніше дізналась про особливості та виклики його роботи, роль Академії у житті молоді, а також про здобутки його учнів у сфері наукових досліджень.
Іван Попченко — вчитель історії та завуч у київському ліцеї № 157, який вже п’ять років допомагає своїм учням у написанні дослідницьких робіт. Іван спеціалізується на гуманітарних науках — історії, педагогіці, соціології та філософії.
Науковий керівник Київської Малої академії наук пройшов цікавий шлях від учасника до наставника. Його знайомство з Академією почалася ще у 2012 році, коли він сам був учнем ліцею «Наукова зміна».
Участь у Київській МАН та початок кар’єри
У шкільні роки Іван розпочав свою діяльність у Київській МАН із написання дослідницьких робіт. Спочатку це були теми, пов’язані з історією, а згодом, як член Національної скаутської організації України «Пласт», він присвятив своє дослідження саме цій тематиці. Ця робота привела його до секції педагогіки та визначила майбутній вибір — вступ до Інституту історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова.
У 2019 році, розпочавши роботу в школі, викладач став науковим керівником і почав допомагати учням у створенні їхніх досліджень. Його досвід учасника Київської МАН став міцним фундаментом у цій діяльності.
«Бути науковим керівником — це значно більше відповідальності, ніж бути учасником. Ти допомагаєш дитині не лише виконати роботу, а й розкрити її потенціал, підтримати в професійній орієнтації», — ділиться науковий керівник з «Вечірнім Києвом».
Іван вважає, що саме участь у Київській МАН визначила його професійний шлях.
«У 2014 році представники Київської МАН сказали, що я працюватиму в школі. Це здійснилося», — згадує він.
Його особлива любов до науки полягає не лише в дослідженнях, а й у можливості ділитися знаннями.
«Я люблю досліджувати, але ще більше люблю передавати свої знання. Найкращий спосіб це зробити — працювати в школі».
Іван наголошує, що кожне нове дослідження разом із дітьми — це новий виклик.
«Тематика робіт завжди різна, діти — унікальні. З кожною дитиною знайомишся інакше. Це ніби переживаєш перший досвід щоразу знову».
Виклики наукового керівника та тематика досліджень
Наукове керівництво — це завдання, яке має свої труднощі.
«Найбільший виклик — навчити школяра, якому всього 14-15 років, працювати з джерельною базою, визначати предмет і об’єкт дослідження, формулювати мету роботи. Це початковий етап, який потребує багато часу й зусиль», — ділиться вчитель.
Однак, коли дитина починає занурюватися в дослідження, процес стає цікавим і приємним.
Іван працював із різними секціями Київської МАН: педагогікою, релігієзнавством, філософією, історією України, правознавством тощо. Особливо йому близькі історичні та педагогічні теми, які перегукуються з його власною науковою діяльністю.
«Я пишу дисертацію про Національну скаутську організацію України — Пласт, тому історичні теми є для мене особливо цікавими», — зазначає науковий керівник.
Іван є активним членом «Пласту» вже понад 10 років.
«У Пласті я займаюся виховательською діяльністю з дітьми віком від 6 до 11 років. Головна мета — навчити їх робити добрі справи безкорисливо», — розповідає він.
Іван очолює 45-те «Гніздо», яке об’єднує кілька дитячих роїв. Тематика «Гнізда» пов’язана з козацтвом і добрими справами, що є основою виховання молоді в «Пласті».
Важливим аспектом є спілкування з дітьми, адже тільки в процесі безпосередньої взаємодії можна точно визначити їхні інтереси та сильні сторони.
Розвиток наукового товариства та співпраця з Київською МАН
Наукове товариство учнів ліцею «Наукова еліта України» функціонує з самого початку існування навчального закладу. За багато років це товариство стало не тільки платформою для реалізації наукових амбіцій учнів, але й тісно співпрацює з Київською Малою Академією Наук. Ліцеїсти регулярно стають активними членами Київської МАН, починаючи з 8 класу, коли готуються до участі в конкурсах і наукових дослідженнях.
«Наші учні починають працювати з науковими дослідженнями ще з 8 класу, але найкращий старт дає 9 клас. Саме з цього віку вони успішно виходять на міський етап та здобувають призові місця», — розповідає педагог.
Ця послідовність і система роботи допомагають учням поступово зростати у своїй науковій діяльності, освоюючи нові теми досліджень, які розвиваються протягом кількох років.
Робота в Київській Малій Академії Наук допомагає учням не лише здобути досвід, а й закладає основу для подальших наукових досягнень. Участь у різноманітних проєктах та конкурсах дозволяє учням ліцею відкривати нові горизонти в науці та практиці, а також вчить їх працювати в команді, розвивати свої дослідницькі навички та досягати високих результатів.
Цей досвід є безцінним для кожного учня, оскільки надає можливість не тільки зрозуміти, що таке наука, а й виявити свої творчі здібності, розвиваючи їх у напрямку, який їм справді цікавий.
Підтримка у різних напрямках та активна участь учнів у Київській МАН
Попри те, що Іван більше спеціалізуються на гуманітарних науках, він відзначає, що в їхньому навчальному закладі є достатньо висококваліфікованих викладачів, які працюють у різних наукових галузях, таких як хімія, фізика, біологія. Це дозволяє дітям вибирати те, що найбільше їх цікавить, і знаходити вчителів, які зможуть їх спрямувати.
«Наші вчителі допомагають дітям не тільки у підготовці наукових досліджень, але й активно долучаються до проведення засідань та зустрічей у рамках секцій. Це дозволяє створити справжню наукову спільноту, де кожен може знайти підтримку та поради», — говорить науковий керівник.
У ліцеї активно залучають школярів до участі в Київській МАН. Водночас не всі дослідження доходять до міського етапу конкурсу. Багато з них залишаються на шкільному рівні, де учні реалізують свої ідеї, працюючи над різними проєктами, зокрема в екологічній сфері.
«МАН — це не лише написання наукових робіт. Це набагато ширша діяльність, що включає участь у численних проєктах і конкурсах. Особливо важливими для нас є екологічні ініціативи», — розповідає завуч ліцею.
Екологічні проєкти стали важливою частиною шкільної традиції, і вони продовжують розвиватися за ініціативою учнів. Багато з цих проєктів почалися ще за часів старших класів, і тепер вони є важливими етапами виховання нових поколінь ліцеїстів.
Роль МАН у житті молоді
На думку Івана, Київська Мала академія наук відіграє важливу роль у формуванні української молоді.
«Досвід, здобутий у МАН, стане для майбутніх студентів. Це навички, які допоможуть у навчанні, дослідницькій роботі та в особистісному розвитку», — підкреслює він.
Науковий керівник розглядає Київську МАН як потужний інструмент для розвитку учнів:
«Київська МАН — це не просто написання наукової роботи. Це можливість брати участь у численних конкурсах, проєктах, зустрічах і заходах. Це всебічний розвиток дитини, який відкриває їй шлях до глобальних досягнень», — зазначає він.
Іван активно шукає таланти серед учнів, які виявляють інтерес до наукової діяльності. Оскільки його навчальний заклад, ліцей №157 у Києві, є афілійованим членом Київської МАН, він тісно співпрацює з академією, залучаючи учнів до різноманітних наукових ініціатив.
«Моє завдання — зрозуміти, що саме цікавить дитину, чим вона захоплюється. Після цього я направляю її до відповідного відділення або секції, де вона зможе отримати необхідну підтримку для розвитку свого потенціалу», — пояснює викладач.
Важливим аспектом є спілкування з дітьми, адже тільки в процесі безпосередньої взаємодії можна точно визначити їхні інтереси та сильні сторони.
Популяризація читання та наукової роботи серед молоді
В останні роки в Україні спостерігається позитивна тенденція: все більше учнів виявляють інтерес до читання і наукових досліджень. Один із прикладів такої популяризації — робота Устини Кристиняк, підопічної Івана, яка має власний блог про книжки (букблогінг). Устина є яскравим прикладом того, як особистий ентузіазм може впливати на наукову діяльність і сприяти поширенню культури читання.
«Я радий, що читання стало популярним, і серед наших учнів є такі талановиті діти, як Устина, які сприяють цьому процесу», — зазначає науковий керівник.
Шістнадцятирічна Устина почала працювати над своєю науковою роботою на початку вересня і вже взимку минулого року змогла захистити її на міському етапі конкурсу. Тема для роботи була чітко визначена, оскільки її цікавила популяризація читання через букблогінг — явище, яке вона вже давно практикує. Вона вирішила поглянути на своє хобі через призму науки.
«Мені було цікаво піддати науковому аналізу те, чим я займаюся, подивитися на букблогінг з наукового погляду», — розповідає вона. — «Я вже майже чотири роки веду свій букблог, і тепер хотіла поділитися цією практикою як інструментом для популяризації читання через наукове дослідження».
Науковий керівник, підтримуючи свою підопічну, допоміг їй сформулювати тему роботи та знайти методологічний підхід до дослідження. Важливою частиною роботи стало використання власного досвіду букблогера.
«Це було справжнє наукове відкриття для мене — побачити, як те, чим я займаюся у вільний час, може стати основою для дослідження», — зізнається Устина.
Патріотичне виховання через гру «Сокіл» Джура
Науковий керівник, разом з ще однією підопічною, п’ятнадцятирічною Юлією Бондарчук, працює над дослідженням, яке має на меті показати важливість гри «Сокіл» Джура в навчальному процесі. Ця військово-історична гра була започаткована пластунами і є важливою частиною виховного процесу в Україні.
«Моя робота — це таке агітування молоді до патріотизму. Тобто джура — це велика гра, яка надає дітям якісь цінності, які вони для себе здобувають», — пояснює Юлія.
Минулого року вони проводили опитування серед навчальних закладів, щоб дізнатися, як національно-патріотичне виховання і, зокрема, гра «Сокіл» Джура впроваджуються в різних школах. Цього року мета — створити методичку, яка допоможе вчителям запустити гру в школах.
«Це велика мета — підготовка інструкції для вчителів, як організувати гру „Сокіл“ Джура в школах. Ми хочемо, щоб ця гра була частиною навчального процесу і стала складовою патріотичного виховання та військової підготовки», — поділився Іван.
Наукові керівники в Київській МАН не лише допомагають вибрати тему, але й підтримують учнів на всіх етапах їхнього дослідження. Вони сприяють розвитку наукового мислення та допомагають молодим дослідникам організувати свою роботу, систематизувати інформацію та представити її у вигляді, зрозумілому для наукової спільноти.
«Моя роль — це не тільки допомогти у виборі теми, а й створити комфортні умови для дослідження, щоб учень міг самостійно розв’язувати проблеми, а також отримувати важливі рекомендації щодо подальшої роботи», — зазначає науковий керівник.
Іван поєднує наукову діяльність із викладанням у школі, допомагаючи молоді знаходити себе через науку. Його історія — приклад того, як любов до досліджень і бажання ділитися знаннями можуть змінювати життя не лише вчителя, а й учнів, які шукають свій шлях.
Читайте також за темою:
Ксенія ЧЕРЕДНИЧЕНКО, «Вечірній Київ»