У Києві провели унікальний тренінг для ЛОР-лікарів: як лікувати травми органів слуху після контузій

Через надзвичайно потужні системи ураження, які використовує ворог, для отримання акубаротравми достатньо опинитися на відстані 500 метрів від зони вибуху. Крім того, майже кожен, хто отримав мінно-вибухове поранення, також має пошкодження слуху.

Українські ЛОР-лікарі зіткнулися з безпрецедентною кількістю таких складних випадків і потребують як професійної підтримки, так і сучасного обладнання для лікування.

Дводенне навчання з діагностики та лікування акубаротравм, яке відбулося днями в Інституті отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України — ключовому науково-дослідному центрі країни у цій сфері — стало для лікарів-отоларингологів без перебільшення «ковтком повітря».

Лекції та практичні заняття провів один із найкращих отонейрохірургів України та Європи, завідувач відділу мікрохірургії вуха й отонейрохірургії Інституту, доктор медичних наук, професор Олег Борисенко.

Понад 50 ЛОР-лікарів із обласних лікарень Харкова, Запоріжжя, Сум, Одеси, Херсона, Миколаєва, Чернігова, Івано-Франківська та Хмельницького долучилися до лекцій і практичних занять у форматах офлайн та онлайн.

Захід організував благодійний фонд «Українські брокери без кордонів» за підтримки ПРООН у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» та за фінансової підтримки уряду Японії.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ СЛУХУ У ВІЙСЬКОВИХ ТА ЦИВІЛЬНИХ

«Травми вуха, що виникають внаслідок застосування потужної зброї досить складні. У ветеранів переважають розриви барабанних перетинок, перфорації барабанних перетинок, руйнування слухових кісточок. Є пацієнти з переломами скроневої кістки, що спричиняють ураження лицьового нерва, або можуть призвести до повної втрати слуху на обидва вуха. У такому випадку допомогти може тільки кохлеарна імплантація — відновлення слуху за допомогою імплантів. Є державна програма, що підтримує таких пацієнтів. Операції роблять у Дніпрі, Запоріжжі, Тернополі, Запоріжжі — у містах, де є центри мікрохірургії вуха», — розповідає Олег Борисенко.

Кохлеарна імплантація — це хірургічна операція, під час якої у внутрішнє вухо встановлюється пристрій, який допомагає передавати звукові сигнали безпосередньо до слухового нерва, що дозволяє людині чути. Після заживлення імпланта, що триває десь із місяць, його підключають і налаштовують, проводять заняття з сурдопедагогом, який навчає пацієнта адаптуватися до нових звуків і відчуттів. Звичайно, у дорослих, які вміють говорити, Олег Борисенко каже — «мали слуховий досвід», реабілітація займає 2-3 місяці. Це досить швидкий процес.

Один із прикладів успішного лікування — ветеран-снайпер, який після повної втрати слуху отримав імпланти на обидва вуха. Після реабілітації він повернувся на службу й навіть виявив перевагу: кохлеарний імплант дозволяє чути частоти, недоступні звичайному вуху, що допомагає йому виявляти дрони швидше за інших.

Проте такі випадки все ж таки рідкість. З початку повномасштабної війни в Інституті встановили імпланти для чотирьох ветеранів. Значно частіше лікарі мають справу з наслідками акобаротравм, що виникають внаслідок вибухової хвилі. Від якої в першу чергу страждає барабанна перетинка, а від дії звуку великої інтенсивності страждає слуховий нерв. І у таких випадках важливо донести до українців, що обов’язково необхідно перевіряти органи слуху. Особливо, якщо люди відчувають погіршення слуху, нудоту, головний біль.

На тренінгу лікарям з прифронтових регіонів якраз розповідали про сучасні методи надання допомоги таким пацієнтам.

До слова, звук гучністю у понад 170 децибел прирівнюють до болю, який викликає попадання кулі у тіло людини.

ТРЕНІНГИ, ЯК МОЖЛИВІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

«Проговорювали механізми надання допомоги при травмах барабанної перетинки — що треба робити, а що — ні. Розповідали про наші методи, а під час операцій, показували, як це застосовуємо на практиці. Звичайно навчити виконувати оперативні втручання за один-два дні нереально, але лікарі повинні мати уявлення, як це робиться», — продовжує професор Борисенко.

Він зазначає, що в інститутській клініці курси підвищення кваліфікації для лікарів проводять із 1999 року, і за цей час їх відвідали понад 600 медиків. Проте дводенний тренінг, організований фондом «Українські брокери без кордонів», став першим із початку повномасштабної війни.

Навчання розпочалося зі стандартного інструктажу: у разі повітряної тривоги учасники можуть скористатися укриттям. Однак лікарів із прифронтових міст, таких як Суми, Харків і Запоріжжя, це лише змусило сумно посміхнутися — для них звуки сирен давно стали звичною реальністю, яка не заважає навіть виконанню найскладніших операцій.

«Мікрохірургія вуха це досить специфічний напрямок і лікарів, які мають таку спеціалізацію не так багато. І дуже добре, що є організації, які допомагають їх згуртовувати. Це чудово, що з’явилася можливість організувати навчальний тренінг для них. Проте реалії такі, що для того, аби застосовувати нові знання необхідно мати відповідне дороговартісне обладнання без якого ви не виконаєте операцію. Насамперед мікроскоп, а також бор-машину», — розповів Олег Борисенко.

ЩО ВАЖЛИВО ДЛЯ ЛІКАРІВ З ПРИФРОНТОВИХ МІСТ

У жовтні цього року сучасний хірургічний мікроскоп придбали для ЛОР-відділення Харківської обласної лікарні завдяки благодійному фонду «Українські брокери без кордонів» за підтримки ПРООН у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» та за фінансової підтримки уряду Японії. Про це розповіла Олександра Чернякова, отоларинголог відділення хірургії голови та шиї Харківської обласної клінічної лікарні. Для неї тренінг — це можливість більше дізнатися про особливості використання нового обладнання.

«Навчання було інформативним, інтенсивним. Нам дійсно потрібні ці знання у повсякденній практиці. У Харкові зараз багато пацієнтів з мінно-вибуховими травмами, які супроводжуються акобаротравмами, і нам необхідні навички, щоб надавати допомогу пацієнтам у нашому місті», — розповіла Олександра Чернякова.

Зі свого досвіду вона знає, що після обстрілів швидка часто привозить постраждалих, які стверджують, що з ними все гаразд. Проте під час огляду лікарі виявляють травми — через стрес люди можуть не відчувати болю. Вона наполегливо рекомендує не ігнорувати можливість обстеження, якщо ви перебували поблизу вибуху.

Також вона радить доповнити правило двох стін ще одним простим прийомом: закрийте вуха та відкрийте рот. Це допоможе вирівняти тиск і зменшить ризик розриву барабанної перетинки.

«Наша обласна лікарня приймає пацієнтів з усієї Харківщини. Буває, що приїжджають цивільні з Куп’янська, які мали декілька контузій, і нарікають, що у них погіршився слух. Їх важко реабілітувати, бо чим більше часу пройшло після травми, тим складніше скоригувати наслідки. Натомість після гострої травми відновити слух значно легше. Тому навіть при підозрі на легку контузію я наполегливо рекомендую звертатися до лікаря», — наголошує Олександра Чернякова.

Вона також застерігає, що непроліковані контузії можуть мати відкладені наслідки, серед яких — хронічні головні болі, мігрені та психологічні проблеми, які можуть значно ускладнити життя пацієнтів.

ТРЕНІНГ, ЯК ІМПУЛЬС ДО ПОДАЛЬШОЇ СПІВПРАЦІ

Свою колегу підтримує лікар із Запоріжжя Богдан Грибеньков, отоларинголог Запорізької обласної клінічної лікарні відділення мікрохірургії ЛОР-органів. Це прифронтове місто приймає на лікування не тільки цивільних, а й ветеранів з травматичним розривом барабанних перетинок.

«Ми з колегою їхали, не тільки побачити, як роблять операції в інституті імені Коломійченка, а й познайомитися, поспілкуватися з ментором проєкту Олегом Борисенком — це видатна особистість в отохірургії.

У нашому відділенні у Запоріжжі ми виконуємо слуховідновлювальні та сануючі операції на вухах. Допомагаємо не тільки пораненим після мінно-вибухових травм, а й іншим групам пацієнтів, які страждають від різних порушень. Звичайно, для проведення таких операцій від А до Я потрібен мікроскоп з чітким зображенням, різними фокусами і хорошим освітленням. Ті мікроскопи, які маємо, морально застаріли, але ми працюємо з ними. Сподіваємося благодійники звернуть увагу і на наше відділення», — зізнається лікар.

Хірурги з різних міст одностайно відзначили, що найціннішим досвідом під час тренінгу стала можливість спостерігати за відновлювальними операціями безпосередньо в операційних залах інституту. Це дозволило їм побачити всі деталі процесу наживо, а не через відеозв’язок, і отримати вичерпні відповіді на свої запитання.

Професор Олег Борисенко запевнив учасників, що він і його колеги завжди готові проконсультувати, навіть дистанційно, у випадках складної діагностики чи вибору лікування. Для багатьох молодих лікарів така підтримка є надзвичайно цінною, і вони висловили готовність продовжувати навчання.

«Те, чим я займаюся — це більше, ніж професія, я цим живу і мені хочеться, щоб і інші лікарі відчували цей поклик, тому готовий ділитися досвідом і знаннями, хочу, щоб було більше зацікавлених людей у ЛОР-хірургії», — підсумував Олег Борисенко.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»