Київ вже визначив лікарні, які виконуватимуть функції МСЕК, — депутатка Київради

Наступного року Київ передбачив на соціальний захист майже 10 мільярдів гривень. Ця сума стане підтримкою для сотень тисяч киян, серед яких пенсіонери, люди з інвалідністю та ветерани. Залишається у пріоритеті й підтримка захисників: як тих, хто нині на фронті; так і тих, хто з різних причин був демобілізований.

Як Київ адаптує свої програми до нових викликів, як підтримує ветеранів та їхні родини, а також — які соціальні послуги залишаються унікальними для столиці. Про це у спільному проєкті «Київ фм» та «Вечірнього Києва» поговорили з депутаткою Київради від депутатської фракції «Єднійсть», першою заступницею голови Постійної комісія з питань охорони здоров’я, сім’ї та соціальної політики — Наталією Берікашвілі.

НАСТУПНОГО РОКУ КИЇВ СКЕРУЄ НА СОЦЗАХИСТ МАЙЖЕ 10 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ

— Бюджет Києва на 2025 рік. За Вашими оцінками наскільки соціально-орієнтований цей документ?

— Скажу мовою цифр. У бюджеті столиці на наступний рік на соціальний захист передбачили майже 10 млрд грн. Це важлива підтримка для 750 тисяч пенсіонерів, понад 160 тисяч людей з інвалідністю та понад 32 тисяч ветеранів, які мешкають у Києві. Тож, однозначно можна стверджувати, що це соціально-орієнтований бюджет.

Крім того, значна частина коштів спрямують на освіту, охорону здоров’я, а також на покращення міської інфраструктури. Особливу увагу приділили проєктам із безбар’єрності, що дуже важливо для нашого міста.

— А як же підтримка війська?

Це першочергово, звісно. У бюджеті 2025 ми робимо акцент на фінансування Сил Оборони. Київ щороку виділяє безпрецедентні суми для забезпечення потреб наших військових. Наприклад, цього року вже спрямували близько 10 млрд грн на закупівлю автівок, засобів радіоелектронної боротьби та іншого необхідного обладнання.

У новому бюджеті всі депутатські фракції одностайно підтримують продовження цієї допомоги. Крім того, увагу приділятимуть і тим захисникам та членам їхніх родин, які вже повернулися до Києва.

СТОЛИЧНІ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ВЕТЕРАНІВ ПОШИРЮЮТЬСЯ І НА ЇХНІ РОДИНИ

— Якщо говорити про підтримку ветеранів, які можливості дає Київ?

— Місто активно створює умови для розвитку, зокрема підприємницької діяльності ветеранів. Торік ми запустили дві важливі програми, які передбачають підтримку захисників і їхніх родин. Це було непросте рішення, над яким тривало чимало дискусій, зокрема на рівні Департаменту промислової політики та Комісії з питань соціального захисту, охорони здоров’я, сім’ї та ветеранської політики.

Перша програма — це гранти на відкриття бізнесу або підтримку вже існуючого. Ми знаємо, що багато захисників залишили свої справи, вирушивши на фронт, і їхній бізнес зараз потребує фінансової підтримки. Друга програма — це ваучери на започаткування підприємницької діяльності, якими можуть скористатися не лише ветерани, а і їхні родини: дружини, матері, сестри.

Хочу закликати родини наших захисників, особливо активних жінок, долучатися до цих програм. Вони розроблені так, щоб охопити всю сім’ю, адже підтримка має бути комплексною. Це не лише допомога одному ветерану, а можливість для всієї родини відновитися та розвиватися.

В ПИТАННІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВИХ ВАЖЛИВА НЕ КІЛЬКІСТЬ ПОСЛУГ, А ЯКІСТЬ

— Важливим питанням для Києва, як і для всієї країни, є реабілітація військових. Київ має достатньо закладів, які займаються цією роботою?

— Розділімо поняття — є медична та соціальна реабілітація.

Щодо медичної реабілітації, вона надається в усіх комунальних підприємствах, які відповідають нормам Національної служби здоров’я і мають контракти за відповідними медичними пакетами. Це стаціонари кластерного та надкластерного рівнів.

Крім того, кожен з районів має комунальне некомерційне підприємство Консультативно-діагностичний центр, в якому надається амбулаторна реабілітація. Паралельно діють соціальні центри реабілітації.

— Але ж для реабілітації потрібне спеціальне обладнання та фахівці. Хіба вони є в усіх лікарнях?

— Можете бути спокійні. Як Національна служба здоров’я, так і Департамент охорони здоров’я постійно контролюють відповідність суворим вимогам.

Цього року ми запровадили новий підхід: акцент робиться не на кількості наданих послуг, а на їхній якості. Над реабілітацією кожного пацієнта — військового чи цивільного — працюють мультидисциплінарні команди.

КИЇВСЬКІ ЛІКАРНІ НИНІ ФОРМУЮТЬ ЕКСПЕРТНІ КОМАНДИ, ЯКІ ВИКОНУВАТИМУТЬ РОЛЬ НИНІШНІХ МСЕК

— Тема, яка нині активно обговорюється — ліквідація МСЕК. Чи зрозуміло вже, хто виконуватиме їхню роботу в Києві, і як це працюватиме?

— Так, дійсно, з 31 грудня 2024 року МСЕК припиняють свою діяльність згідно з постановою Кабінету Міністрів (постанова №1338 від 15 листопада 2024 року — ред.) Згідно з цим документом, замість МСЕК будуть створені експертні команди з оцінювання функціонального стану осіб, які працюватимуть у медичних закладах.

У Києві ми вже маємо перелік багатопрофільних лікарень, які виконуватимуть ці функції. Наказом Департаменту охорони здоров’я їхні керівники займаються підготовкою експертних команд. До складу таких команд входитимуть фахівці різного профілю, які будуть оцінювати функціональний стан пацієнтів та вносити всі дані до електронної системи охорони здоров’я.

Цей підхід змінює процес експертизи: висновки будуть базуватися на інших підходах та стандартах, що дозволить більш сучасно оцінювати потреби пацієнтів і забезпечувати відповідний супровід.

— А які саме лікарні виконуватимуть цю функцію у Києві?

— Алгоритм дій дуже чіткий — ваш сімейний лікар, з яким укладена декларація, або лікар загальної практики повністю розуміє маршрутизацію пацієнтів. Вони знають, який перелік документів необхідний і в який заклад скеровувати людину залежно від профілю захворювання. Наприклад, із серцево-судинними патологіями — в одну лікарню, з травматологічними проблемами — в іншу, а із загальними захворюваннями — ще в іншу. Це зроблено для того, щоб уникнути черг та затягування процесу.

— А є вже розуміння організаційно як ці комісії працюватимуть: чи засідатимуть щодня, наприклад, чи лише у певні дні?

— Наразі чіткого механізму ще немає. Є перехідні положення, згідно з якими керівникам лікувальних закладів доручено встановити графіки роботи експертних комісій і забезпечити їхню діяльність. Цей процес триває, і найближчим часом будуть впроваджені необхідні регламенти.

ЛИШЕ ЗА ПРОГРАМОЮ «ТУРБОТА» ПЕРЕДБАЧИЛИ ПОНАД 10 ВИДІВ ВИПЛАТ ОКРЕМИМ КАТЕГОРІЯМ КИЯН

— Повертаючись до соціального захисту. У липні цього року депутати ухвалили нову програму «Турбота назустріч киянам» на 2025–2027 роки. Як ви оцінюєте її адаптованість до умов війни?

— Ця програма охоплює практично всі соціально незахищені верстви населення, і це вкрай важливо в умовах війни. Щороку на її реалізацію місто виділяє близько 5 мільярдів гривень. Це дозволяє забезпечувати фінансову підтримку для киян, які цього потребують, а також реалізовувати низку важливих соціальних послуг.

Якщо ми говоримо про фінансову підтримку, то програмою передбачено, якщо не помиляюся понад 10 видів виплат на які можуть розраховувати окремі категорії киян. Це і щомісячна грошова компенсація витрат на автомобільне пальне, і допомога на поховання, і адресна одноразова допомога багатодітним та малозабезпеченим. З детальним переліком завжди можна ознайомитися на сайті Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА.

Але виплати, це лише частина тієї турботи, яка передбачена цією програмою. Є ще величезна кількість послуг, які фінансуються містом і скористатися якими можуть ті, хто їх потребує. Тут можемо говорити, зокрема про догляд вдома для дітей і людей з інвалідністю, а також стаціонарний догляд для психічно хворих осіб. Хочу наголосити, що ця послуга фінансується саме Департаментом соціальної політики, а не Національною службою здоров’я. Крім того, програма включає транспортні послуги, соціальне таксі, інклюзивні заходи, соціальну адаптацію та реабілітацію.

— Мережа соціальних послуг Києва справді дуже широка. Які послуги Ви вважаєте найбільш ефективними?

— Я думаю, що це передусім соціальне таксі — унікальна опція, якої, напевно, немає більше ніде. До нас часто приїжджають депутати з інших регіонів, і вони дійсно кажуть, що це унікальна програма соціального захисту.

Їм також дуже подобається наша програма «Громадське здоров’я», яка спрямована на раннє виявлення найпоширеніших і найтяжчих хвороб — туберкульозу та онкології.

Важливою підтримкою від міста також є допомога у супроводі психічно хворих, людей з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією.

БЕЗКОШТОВНИЙ CHECK-UP ОРГАНІЗМУ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ВСІ КИЯНИ

— Ви згадали програму «Громадське здоров’я», мені здається це одна із тих ініціатив, про яку кияни зовсім мало знають…

— Ми використовуємо всі можливі канали комунікації, аби розповісти киянам про можливості профілактики і вчасного виявлення хвороб. Ця ж програма спрямована передусім на виявлення онкологічних захворювань. Ми розуміємо, що на тлі стресу ця патологія буде зростати.

Наприклад, жінка може прийти до лікаря акушера-гінеколога без направлення. Її оглянуть, і цитологічний мазок безкоштовно відправлять до спеціалізованої лабораторії для діагностики. Ми закупили мамографи за кошти міського бюджету, і запровадили подвійне читання мамографій: спочатку в комунальному закладі, потім — в онкологічному центрі. Якщо є найменші сумніви, проводиться додаткова консультація фахівців для встановлення правильного діагнозу.

Є програми й для чоловіків — раннє виявлення пухлин передміхурової залози, безкоштовні цистоскопії та огляди в уролога. Головне — не нехтувати своїм здоров’ям.

— Відомо, що сьогодні у Києві зареєстровано понад тисячу приватних медзакладів. Ця конкуренція стимулює комунальні установи до розвитку?

— Сьогоднішня система побудована так, що кошти йдуть за пацієнтом. Відповідно, якщо пацієнтів немає, немає коштів. А відтак необхідно постійно підвищувати якість послуг.

Ми вкладаємо з місцевого бюджету рівно половину від суми, яку надає Національна служба здоров’я. Це дозволяє закуповувати обладнання, реагенти, проводити ремонти в лікувальних закладах. Наші центри сьогодні є лідерами у наданні високоспеціалізованої допомоги — до них їдуть пацієнти з усієї України. Вони цілком конкурентоспроможні.

НЕЗАБАРОМ У КИЄВІ ЗАПРАЦЮЄ ЩЕ ОДИН ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ЖІНОК

— Якщо ми заговорили про профілактику, днями завершується акція «16 днів проти насильства», метою якої є привернути увагу до насильства у сім’ї. На жаль, київська статистика щодо кількості випадків зростає, як це зупинити?

Ми не фінансуємо боротьбу з домашнім насильством безпосередньо через міські цільові програми, але активно допомагаємо створювати центри підтримки в кожному районі для людей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Коли я почала займатися цим питанням як депутат у 2020 році, було непросто. Люди були мало обізнані про можливості отримання допомоги. Але завдяки інформаційним кампаніям у ЗМІ, роботі з державними службовцями та освітніми закладами ситуація змінилася.

Спочатку на гарячу лінію здебільшого телефонували жінки різного віку. Під час пандемії COVID-19 з’явилися звернення від чоловіків. Зараз ми спостерігаємо нову тенденцію: на лінію телефонують літні люди, які скаржаться не лише на фізичне, а й на економічне насилля. Це дуже важливе спостереження.

На сьогодні у нас як і раніше працюють цілодобові гарячі лінії, працюють мобільні бригади.

Плануємо також найближчим часом відкрити ще один денний центр підтримки жінок. Він буде у Голосіївському районі. У нас вже є центри в центральній частині міста, на лівому березі, і тепер буде і правому.

— І насамкінець хочу запитати про соціальний патруль. Зазвичай він розпочинає роботу на початку грудня. Поки що інформації про старт не бачила…

Соціальний патруль працює в Києві вже 19 років, він створений на базі Будинку соціального піклування і є надзвичайно важливим для киян. Скажімо минулого року понад 1200 безхатьків змогли отримати допомогу, а по місту було роздано понад 26 тисяч гарячих обідів.

Важливо, щоб кияни знали: їм завжди готові допомогти навіть у найскладніших життєвих обставинах. Головне — не соромитися звертатися по допомогу. Особливо це актуально, коли настануть морози. Ці можливості надають комунальні підприємства міста, фінансовані за рахунок бюджету Києва.

Єдине, що потрібно від людей — бажання отримати допомогу.

Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»