Наступного року на оновлення фондів столичних бібліотек планують виділити 8 мільйонів гривень

Серед важливих і проривних проєктів, що планується у 2025 році, — оновлення бібліотечних фондів.

Про це в інтерв’ю для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва» розповів директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк.

«Ми всі розуміємо, що значна частина книг у наших бібліотеках сформувалася ще за радянських часів. Більшість літератури тоді була російською, адже на ці книги не було конкуренції через їхню низьку ціну та нав’язливі програми з боку сусідньої країни, — зауважив він. — За останні роки ми активно працюємо над вилученням застарілої та пропагандистської літератури».

Так, у 2022 році з бібліотечних фондів було вилучено близько 220 тисяч примірників, у 2023 році — майже 295 тисяч. Лише за 9 місяців 2024 року вилучено ще 171 тисячу. Загалом це близько 600 тисяч книг та різних періодичних видань.

За словами очільника Департаменту, така масштабна робота, звісно, спустошує бібліотечні фонди, і питання їхнього оновлення є критично важливим.

У 2022 році коштів на поповнення бібліотечного фонду не виділяли, і це було логічно, через обставини воєнного часу. У 2023 році вдалося виділити 1,3 млн грн, у 2024-му — вже 2 млн. На 2025 рік заплановано значно більшу суму — 8 млн грн.

«Звісно, є маніпуляції на тему, що ці кошти можна було б витратити на інші потреби, але подивімось на реальні цифри. Якщо розділити ці 8 млн грн на середню вартість книги — 350–400 грн, то зрозуміло, що це не величезна кількість нових примірників. Однак це важливий крок для якісного оновлення фонду, — наголосив Сергій Анжияк. — Ми не тільки задовольняємо попит містян, а щороку бібліотеки відвідують близько 480–500 тисяч осіб, а й залучаємо молодь до читання сучасної української літератури.

Крім того, закупівля книг у вітчизняних видавців підтримує українське книговидання, авторів і видавничу індустрію загалом. Це комплексна підтримка української культури, яка має значний економічний і соціальний ефект».

Загалом у Києві налічується 139 бібліотек комунальної форми власності. Формат бібліотек як книгосховищ втратив свою актуальність. Однак вони трансформуються і стають місцем суспільного простору, де громада може отримати не лише книги, а й широкий спектр послуг.

«Сьогодні бібліотеки — це місця, де люди можуть зустрітися, навчитися комп’ютерної грамотності, отримати психологічну підтримку чи нові навички, — розповів директор Департаменту культури КМДА. — Наприклад, у бібліотеці імені Лесі Українки проводився проєкт «Книга щастя», де психолог вислуховував людину та радив книгу, яка могла б допомогти у конкретній ситуації. Є також проєкти з навчання комп’ютерної грамотності для людей поважного віку — їм допомагають освоїти гаджети, оплату комунальних послуг онлайн, роботу з планшетами та інші сучасні навички.

Окрім цього, у київських бібліотеках діє 65 розмовних клубів української мови, які лише минулого року охопили понад 8 700 осіб. Подібна кількість людей відвідує їх і цього року».

Він звернув увагу, що сьогодні в Києві вже працює шість бібліотек, які оновлено за сучасними стандартами, і після завершення війни місто планує повернутися до масштабного проєкту реновації бібліотечних просторів.

Таким закладам у майбутньому буде надаватися ще більше уваги, адже вони не лише залишаються актуальними, а й стають місцями, які об’єднують громади.

Читайте повний текст з Сергієм Анжияком:

• Розмови про зменшення фінансування культури Києва — маніпуляція: інтерв’ю з директором Департаменту культури.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»