Освіта у час війни — це важливо: історія 86-річного британця, який збирає кошти на ноутбуки для українських дітей

Робіну Джовіту — 86. Він британець. Я зустрічаюся з ним в холі готелю на Подолі. Пан з дорожньою валізою. Після розмови з журналісткою автобусом вирушає до Варшави, а там, уже літаком повертається додому, до Великого Лондона, в місто Річмонд, знамените на всю країну Королівським парком.

До України він приїжджав, щоб передати гуманітарну допомогу школам та на власні очі побачити й оцінити, чим ще може бути корисним. Це його другий приїзд до Києва, і у нього великі плани на майбутнє.

«Що думають мої рідні про поїздки в Україну? — відповідаючи на це питання, пан Робін широко усміхається. — Мабуть, тихенько кажуть „stupid“, але, звичайно, мене підтримують, захоплюються і пишаються».

Пан Робін Джовіт доволі заможний чоловік, у нього родина, дім, робота, у якій він реалізувався. Він активний громадський діяч і понад 40 років був Головою наглядових рад шкіл у Великобританії. Тема освіти йому дуже близька.

Коли у 2022 році, він як і безліч людей по всьому світі дивився мало не в прямому ефірі, як росія напала на Україну, знищує ракетами та дронами цивільних та інфраструктуру, то його попри все цікавило, як в таких умовах можуть навчатися діти, адже шкільний процес не можна зупиняти. Відповіді на це він знайти не міг, тому вирішив, що сам поїде в Україну і все дізнається.

Робін Джовіт є членом клубу Rotary Kew Gardens, і саме через нього він почав збирати кошти. Особливістю Ротарі-клубів є те, що всі донати йдуть під конкретний проєкт, а поїздки, проживання, супутні витрати — за власний кошт. Ротарійці відповідально ставляться до коштів благодійників та звітують практично за кожен цент.

Вперше британець приїхав до України у січні 2023 року. Вирішив зосередитися на підтримці Києва, Харкова, а також деокупованих районів столичного регіону. Зважаючи на постійні обстріли інфраструктури та вимкнення електроенергії, він думав, що школи найбільше потребуватимуть генераторів, як джерела живлення. Проте, на місці виявилося, що навчання у багатьох школах відбувається онлайн, або в укриттях, тож найбільш затребувані зарядні станції та ноутбуки. Після цієї ж поїздки він упевнився, що необхідно підтримувати STEM освіту — природничі та математичні науки.

«Коли я починав збір на придбання ноутбуків для українських дітей, то чув, що, мовляв, вони потрібні і дітям у Британії. Але завжди пояснював, що це некоректне порівняння, зважаючи на війну», — пояснює пан Робін.

Також він зізнається, що донорів дуже хвилювало питання корупції — чи не розкрадуть допомогу, закуповуючи обладнання по завищених цінах. Тому над закупівлею ноутбуків працювало, фактично, дві команди. Одна в Україні — шукала, де можна придбати вживані ноутбуки з зазначеними характеристиками, а інша у Британії моніторила вартість на місцевому ринку. Зійшлися на тому, що запропонована українською стороною ціна виправдана. За підтримки Ротарі в Україні вдалося придбати партію якісних гаджетів — приватні компанії, які оновлюють техніку радо співпрацюють з благодійними організаціями.

Перші ноутбуки за допомогою ротарійців в Україні почали передавати дітям ще в січні, тож коли пан Робін приїхав в Україну, то його уже чекали, щоб подякувати. Для багатьох хлопців та дівчат це був дуже цінний подарунок, який допоміг їм навчатися онлайн через постійні повітряні тривоги.

Загалом Робіну Джовіту вдалося зібрати на допомогу Україні майже 100 тисяч фунтів стерлінгів. Їх витратили на батареї, інвертори та гаджети. Майже 80 ноутбуків роздали школярам-переселенцям та з багатодітних і малозабезпечених родин у школі №5 Києва, у Макарові, Мощуні.

Британець разом з Установчим Президентом Ротарі клубу Київ Сіті Сергієм Завадським побували у школах в цих та інших містах і селах на Київщині.

Частину з партії ноутбуків передали у Харків та область. Пан Робін побував у цьому героїчному місті, та на деокупованих районах Харківщини, на власні очі побачив, в яких умовах живуть і навчаються діти.

«Навчання у Харкові та регіоні практично повністю відбувається онлайн, бо немає стільки сховищ, щоб організувати навчальний процес в укриттях, — розповідає чоловік. — Там я переконався, що ноутбуків потребують не тільки діти, а й вчителі, бо їхні зарплати мізерні, а на них ще лежить тягар утримувати сім’ї, і вони ще й підтримують військових — це подиву гідне служіння! Подарував ноутбук одній вчительці і побачив на її очах сльози — вона не могла повірити, що це їй особисто, а не для школи».

Серед найсильніших вражень від Харкова також хостели, кімнати у яких мешкає до 16 осіб, які втратили житло через війну, або вимушені були виїхати з окупованих росіянами територій. В одному приміщенні живуть чоловіки і жінки. Один з чоловіків, зізнався Робіну, що мріє про роботу та окреме житло. Але він не може отримати ні одного, ні іншого, бо він пенсіонер, а його дружина має інвалідність та потребує догляду. Щоб хоч якось розрадити чоловіка пан Робін передав йому 20 фунтів — щоб він купив дружині невеличкий подарунок і хоча б на якийсь час вони забули про злигодні.

Те, кому допомагати в першу чергу — це справжня дилема, бо потреби величезні. Тому насамперед вирішив, що співпрацюватиме з тими освітніми установами, керівництво яких радо йде на контакт. Зокрема створили систему резервного електропостачання для київської школи №5, придбали електрошафи з акумуляторними батареями та інвертором.

Також є домовленість з керівництвом гімназії № 257 «Синьоозерна» придбати обладнання для навчання математичних та природничих наук, зокрема 3-D принтерів та програмного забезпечення, яке допоможе школярам опановувати сучасні технології.

Разом з тим на Київщині та й Харківщині теж, у невеликих громадах є потреба у транспорті для шкіл. Тому пан Робін з українськими членами Ротарі-клубів планують знайти автобуси. Британські для нас не підходять, тому до пошуків підключать своїх колег з Німеччини та Австрії.

«Для британців природно допомагати тим, хто потребує. Традиції благодійності мають також міцне законодавче підґрунтя — за кожних 100 фунтів спрямованих на благодійність маємо 25 фунтів податкової пільги», — пояснює пан Робін.

Щоб збирати більше коштів для українців він навіть створив сторінку на якій розповідає про свою місію. Пан Джовіт планує розширити напрямки допомоги, окрім ноутів, обладнання для шкіл для STEM-освіти хоче купувати обладнання для спортзалів. Він сміється, що дбаючи про те, щоб діти вчилися за допомогою гаджетів ми маємо не забувати про здоровий спосіб життя, а це фізкультура та рух.

«Діти в Україні, які діти в інших країнах світу мріють про щасливе майбутнє», — продовжує пан Робін. Під час візиту в одну з київських шкіл їх застала повітряна тривога, і вони спустилися в укриття. Але при цьому ніхто не виглядав наляканим чи надто стривоженим. Довкола гостя зібрався одразу ж гурт, і хлопці та дівчата почали ділитися своїми планами. Звичайно, всі вони хочуть, щоб закінчилася війна. Хтось мені сказав, що мріє літати на параплані — це мене дуже зворушило, як і задоволені усмішки на їхніх обличчях».

Робін Джовіт повернувся у Британію і продовжив свою місію зі збору коштів для українських дітей. Він, як і більшість британців, щиро підтримує і вболіває за нашу країну.

До слова, нещодавно Київ обговорив співпрацю із Rotary France. Мережа Ротарі об’єднує понад 1,2 мільйона членів з більш ніж 200 країн та географічних районів. Волонтери організацій зосереджені на вирішенні найгостріших світових гуманітарних проблем і надають велику підтримку Україні.

Усі фото надані Установчим Президентом Ротарі клубу Київ Сіті Сергієм Завадським. Редакція дякує пану Сергію за допомогу у підготовці матеріалу.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»