«Волю сталевим!»: на Майдані відбулась акція за звільнення військовополонених-азовців. ФОТОРЕПОРТАЖ

Небайдужі українці знов вийшли на акцію «Free Azov». Фото: Олексій Самсонов
Небайдужі українці знов вийшли на акцію «Free Azov». Фото: Олексій Самсонов

Рідні та друзі і незнайомі українці та українки виходять кожні вихідні, щоб у людних місцях нагадувати про тих захисників Маріуполя, які у російському полоні, у неділю на Майдані Незалежності учасники акції стояли з плакатами «Полон вбиває!» та «Поки ти живеш — вони вмирають!»

Розбудити людські душі й спонукати тих, від кого залежить звільнення з полону військових, які боронили Маріуполь, до більш активних дій. Така мета постійних акцій «Free Azov!».

Хоч люди із саморобними плакатами й збираються постійно у жвавих місцях столиці, ці акції неможливо назвати «традиційними», кожного разу їхні заклики перевертають емоційно все всередині й викликають відчуття провини перед тими, хто живе у невідомості, в жахливих умовах приниження і неволі.

Біля Головпоштамту кияни розгорнули велике гасло «Волю Азову!»

Бійці «Азовці», прикордонники, морпіхи 36 бригади, всі, хто разом 86 днів тримав «Азовсталь» та боронив Маріуполь й нині у російському полоні понад два з половиною роки — мають бути звільнені. Завдяки їм Україна витримала перший удар навесні 2022 року.

Щоразу до учасників акції за звільнення азовців приєднуються нові люди.

«Поки ти живеш, вони вмирають», — як можна спокійно сприймати такі слова, добре розуміючи, що за ними — правда, а не голі емоції? Адже ті військові, яких вдалось звільнити розповідають про нелюдське ставлення росіян до полонених, молоді чоловіки та жінки втрачають здоров’я, а головне — чимало рідних досі не знають про долю своїх синів та дочок, які потрапили в полон. Чи можна уявити їх щоденні тортури, переживання та безсонні ночі?

Учасники акції будять совість і закликають до дії.
Як можна пройти повз таке звернення?

Рідні військовополонених часто приходять з маленькими дітьми, які ще не бачили своїх батьків чи братів. Цієї неділі дівчина з малюком стояла на Майдані зі зверненням:"Поверніть мені брата!» і чимало людей втирали сльози з очей, коли проходили повз неї.

«Азов боровся за наші життя, борись за Азов!» — такі слова пояснюють чому саме спільнота виходить за будь-якої погоди, попри «повітряні тривоги» і будить свідомість людей, що живуть на волі й в тилу:"МИ тут, а ВОНИ — там!»

До акції почали приєднуватись небайдужі перехожі.

Як відомо, останній 58 обмін військовополоненими між Росією та Україною у форматі 95 на 95, відбувся 18 жовтня 2024 року. Посередницьку допомогу в обміні надали ОАЕ. Серед тих, кого повернули додому були й захисники Маріуполя і «Азовсталі».

Військовий вийшов нагадати про побратимів у полоні.

«Азовці» в зоні особливої ненависті росіян, тож їм фабрикують вироки судів, «навішуючи» за не вчинені злочини багаторічні терміни, їх намагаються зламати морально і фізично. Росія — країна, яка порушує міжнародні конвенції та повністю ігнорує міжнародне право.

Саме тому влада, правники, правозахисники, омбудсмен, громадськість, рідні та друзі, всі, кому не байдужа доля захисників Маріуполя стукають в усі двері і шукають способи, аби звільнити військовополонених українців.

«Для них кожен день у неволі — немов вічність!» — нагадують з гаслами на плакатах ті, хто виходить на акції «Free Azov!»

«Вечірній Київ» писав про те, що кінодокументалісти знімають стрічки про азовців та військових, що боронили Маріуполь, щоб проводити публічні покази у різних країнах та підіймати міжнародну спільноту для звільнення військових.

Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»