Як змінюються професійна освіта й працевлаштування під час війни в Україні

В Україні сотні тисяч людей потребують підтримки в здобутті фаху та працевлаштуванні: ветерани, ВПО, люди з інвалідністю й постраждалі від війни. Серед ветеранів безробіття складає 30,95% (Український ветеранський фонд), офіційно працевлаштованих людей з інвалідністю — 16% (Мінсоцполітики). Рівень безробіття серед ВПО складає 15%, що вище, ніж у середньому по Україні (МОМ).

Інституції, які займаються професійною освітою та працевлаштуванням, такі як центри зайнятості й центрів профтехосвіти ДСЗ, повинні підтримувати й інтегрувати ці групи до ринку праці. Це забезпечить професійну реалізацію людей з вразливих груп та сприятиме відбудові країни.

Щоб надавати якісні послуги, інституції мають ставати більш інклюзивними та доступними, а їхні працівники повинні опанувати техніки психологічної підтримки, безбар’єрні підходи та інші методи навчання.

Проте є фахівці, які змінюють підходи до роботи, щоб допомагати українцям отримувати фах і знаходити роботу під час війни.

Психологічні техніки для роботи з постраждалими від війни та людьми з інвалідністю

Наталія працює в філії центру зайнятості в Прилуках. Її команда готується до роботи з людьми, які мають ПТСР або інвалідність через війну. Вона навчилась технік роботи з емоційним станом, щоб допомагати таким людям знаходити роботу.

«Нещодавно я працювала з українцем, який був у глибокій депресії через втрату роботи та важкі сімейні обставини. Спочатку він відмовлявся розмовляти, але, використовуючи техніку активного слухання та рефреймінг, я змогла допомогти йому поступово повернутися до активної життєвої позиції. Ми разом створили план для подальшого кар’єрного розвитку, і вже зараз він працює», — згадує Наталія.

Емоційний інтелект та інтерактивні методи в профтехосвіті

Людмила викладає українську мову та літературу в професійно-технічному училищі. Вона використовує контрольовані емоції та інтерактивні методи (наприклад, рольові ігри та дискусії) під час навчання, що допомагає зацікавити учнів.

«Під час вивчення творів українських класиків я стала активно використовувати драматичні інтонації та емоційні паузи, що викликають у студентів співпереживання. Одна з учениць після уроку навіть зізналася, що завдяки такій подачі вперше по-справжньому відчула, про що йдеться у віршах Тичини», — розповідає Людмила.

Для ветеранів, що повертаються до цивільного життя — чуйна комунікація та підтримка

Михайло з Дніпра працює заступником директора з навчально-виробничої роботи в центрі профтехосвіти. Він розповідає про підтримку ветеранів, які повертаються до цивільного життя. Один з них, який пережив полон, звернувся до центру для отримання нової професії.

«Ми говорили близько години, обговорювали різні варіанти. Він обрав курси з комп’ютерних технологій, але найважливіше було не це. Під час розмови ветеран почав розповідати про свій досвід полону, і я просто слухав. Наприкінці він сказав: «Дякую, мабуть, мені просто потрібно було виговоритися», — згадує Михайло.

Українець успішно завершив курси й знайшов нову роботу у сфері комп’ютерних технологій. Його успіх показує, що належна комунікація й підтримка можуть допомогти ветеранам повернутись до цивільного життя.

Зусилля цих та інших фахівців змінюють професійну освіту та працевлаштування в Україні, роблячи їх більш доступними для вразливих груп населення. Інституції, які адаптовані до сьогодення необхідні, щоб кожен та кожна могли професійно реалізуватись, а країна мала кадри для відбудови.

Проєкт нових підходів до роботи впроваджується ГО «Український професійний розвиток» у межах програми «Професійна освіта в Україні/Skills4Recovery», яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH за дорученням Федерального уряду Німеччини.

Читайте також:

Учасники бойових дій можуть безплатно опанувати нову професію у столиці.

Анна ЗАСКАЛЬНА для «Вечірній Київ»