Євросервіс і скарги смсками: приватний ЖЕК по-литовськи
Приватизація ЖЕКів нас чекає у найближчому майбутньому. Стартувати За законом «Про здійснення права власності в багатоквартирному будинку» реформа ЖКГ мала стартувати з липня цього року. Та «смерть ЖЕКів» відтермінували на рік.
Досі приватні ЖЕКи в Києві працювали здебільшого в новобудовах - їх створювали переважно самі забудовники. Тепер же в Україну, а передусім до столиці, почали навідуватися посланці навіть зарубіжних компаній, що спеціалізуються на обслуговуванні житла та іншої нерухомості. Приглядаються.
Одна з міжнародних компаній із управління житлом вже працює у Львові, Ужгороді, Тернополі, Івано-Франківську, Рівному. Нині ж її виконавчий директор Вітолдас Сапожніковас здебільшого мотається по Києву. Хоч у столиці муніципальні ЖЕКи ще зберігаються, ця фірма з Литви готова скласти їм конкуренцію. В неї вже 25-річний досвід. Ним пан Сапожніковас ділиться з читачами «Вечірки».
– В СРСР всі ми були разом, і все було однаковим. З 1990-го ми пішли різними шляхами. У Литві управління житлом одразу перейшло до приватних рук, а в Латвії, як і у вас, досі 90 відсотків ЖЕКів – державні, муніципальні. Там повністю приватні ЖЕКи тільки в Юрмалі. Це наша компанія туди прийшла 2014 року. Відтак у Латвії тариф на обслуговування житла – 75 євроцентів, у Литві, де ринок вільний і широка конкуренція, – 16.
– Що чекає на нас після «роздержавлення» ЖЕКів?
– Наш досвід підказує: буде багато компаній, які збанкрутують і нічого не зможуть зробити. Буде багато ОСББ. Будуть втрати грошей, аварії будинків. Це у нас було, і тут буде... Держава обов’язково має втручатися. Передусім, повинні бути чіткі правила для керуючих компаній - що можна робити, що треба робити, і що обов’язково треба робити. Керуючі компанії, наприклад, в Литві мають величезну відповідальність, чи не найбільшу з-поміж усього бізнесу. Якщо бурулька впаде з твого будинку і травмує когось, то заплатиш за все. І до тюрми можеш потрапити...
– У нас активно агітують за ОСББ, а ви кажете, що такі об’єднання неефективні…
– Головою ОСББ часто стає... безробітний активіст. Він найчастіше не професіонал. Це по-переше. По-друге, чому він безробітний? Значить, не ефективний, не талановитий. По-третє, ОСББ не може утримувати і ремонтні бригади, і аварійну службу, і кол-центр. Тільки десь у п’ятьох відсотках ОСББ – талановиті керівники-організатори, приміром, колишні директори заводів. Вони можуть зробити дім зразковим. Якщо ще не крадуть грошей, то взагалі мешканцям пощастило. Але найчастіше в ОСББ, коли прорвало трубу, голова вночі спить, а якщо прокинеться, то ...не вміє ремонтувати труби. Він може виявитися хорошою людиною, але не здатний бути одночасно і бухгалтером, і електриком, і сантехніком, і двірником.
А в керуючій компанії всі спеціалісти – на місці. Державний ЖЕК теж може це все запропонувати, але там більше політики, менше власності, тому мало ефективності, завжди «мінус». У державному ЖЕКу питаємо, скільки у вас скарг за день? Немає! Як? А ми на телефон не відповідаємо.
У нас же скарг мало, бо компанія передзвонює, цікавиться: ви замовили роботу, її вже зроблено, перевірте. У кожному будинку є людина-дві, які завжди проти всього. Вони стали нашими найкращими друзями, бо дзвонили нам щодня, особливо вночі. Тепер ми телефонуємо їм і запитуємо, які проблеми, що треба зробити?
– Якщо порівнювати з країнами Прибалтики, наскільки ми відстаємо?
– Багато роботи Україну чекає у сфері законодавства. У Литві навіть за метражем аварійної труби визначено, де поточний ремонт, а де капітальний. Якщо прорвало трубу, меншу двох метрів, то це фінансується за рахунок тарифу, якщо довшу, - з фонду на капремонт. Інший приклад: у нас на будинку були старі балкони, мали впасти. Щоб їх зрізати, керуюча компанія опитала мешканців. Ті проголосували проти. Потім один балкон впав - загинула жінка. Якби не те голосування, то директор ЖЕКу сів би до тюрми. Тепер законно можна зрізати аварійні балкони без погодження з людьми.
У нас в 90-і роки було так: якщо на п’ятому поверсі протікає дах, то треба було питати думку мешканців першого, чи варто витрачати гроші на ремонт. Вони не погоджувалися. Тепер, за нашими законами, не питаєш, а ремонтуєш. Платять всі, бо це руйнує загальну конструкцію будинку: якщо п’ятий поверх впаде, то і на першому не можна буде жити.
– У одному будинку живуть різні люди, з різними доходами. Як їм знайти спільне рішення, коли бабуся на лавці за те, щоб тариф був менший, а іржавого даху на її вік вистачить, натомість молода мама хоче, аби, передусім зробили неподалік дитмайданчик?
– У нас є старий Вільнюс. Він – у переліку ЮНЕСКО: багато обмежень, майже нічого не можна робити - будь-який ремонт втричі дорожчий, все за чіткими нормами. І там 20 відсотків дуже заможних жителів, а 80 - бідних пенсіонерів. Квартири в них дорогі, а грошей немає. Всі інженерні системи в жахливому стані. Коли рахуєш їм кошторис робіт, то заможні – за, а бідні відразу «швидку» викликають. Але в нас є закон, який змушує виконувати необхідні роботи і, відповідно, зобов’язує жителів платити за це. Якби не було закону, а керувалися лише погодженнями на громадських слуханнях, то Вільнюс вже б завалився. Бо ці сусіди ніколи б не домовилися.
– Який перелік ваших послуг і хто вам затверджує тарифи - місцева влада чи це договірні розцінки?
– Є послуги обов’язкові, розписані в законі. І є додаткові, договірні. Обов’язкові – ті ж, що і у вас, окрім прибирання в під’їзді. Прибираємо на замовлення. До наших послуг входить управління будинком, технічний аудит, прибирання двору і вивезення сміття, капітальний ремонт. Для останнього зазвичай створюємо спеціальний накопичувальний фонд. Заявки на ремонт чи якусь термінову послугу кол-центр приймає навіть вночі й навіть по СМС.
Нагадаємо, чим загрожує киянам новий закон "Про житлово-комунальні послуги".