Куди ховатися, якщо війна: бомбосховища Києва

Звертаюся до редакції, можливо, із незвичним питанням. Я – учасник бойових дій на Сході України, пройшов, як кажуть, пекло війни, демобілізувався. Зараз працюю на благо своєї родини та Батьківщини. І мені дивно спостерігати, як деякі наші співгромадяни дуже поблажливо ставляться до вимоги завжди бути готовим до захисту своєї країни, до забезпечення захисту і своєї родини. Подивіться, як у нас утримуються бомбосховища! У більшості своїй кияни й не знають, що вони існують. Звідки така безтурботність і невігластво? І до чого воно може призвести? Де ж цивільна оборона? Чи нею хтось у місті займається?

Сергій Л., учасник АТО, м. Київ

Лист нашого читача спонукав  журналістів перейнятися його турботою та звернутися до вельми актуальної і не дуже відкритої сьогодні теми: а якщо раптом війна?

Ось що ми виявили. Перше – поняття «бомбосховище» сьогодні, як кажуть, не в тренді. Правильно казати – сховище, або ж укриття. По-друге, морально застарів і сам термін «цивільна оборона». З моменту набуття чинності Кодексу цивільного захисту України (сталося це 1 липня 2013 року), використовується  інше словосполучення – цивільний захист.  Комплексом завдань  щодо нього опікується  Управління з питань надзвичайних ситуацій.

З його фахівцями «Вечірка» з’ясовувала, яка кількість спеціальних захисних об’єктів є нині в Києві, де вони «прописані» та, що важливо,  в якому технічному стані перебувають.

– Передусім поясню, що існують спеціальні сховища, укриття та споруди подвійного призначення, – вдається до «лікнепу» заступник начальника відділу захисту населення і територій Олександр Макеєв. – Отже, сховища – це спеціалізовані об’єкти, призначені для захисту представників найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання в особливий період. Також чергового персоналу, який забезпечує життєдіяльність міста, скажімо, працівників ЖЕКів, нарядів поліції, медичного та обслуговуючого персоналу, хворих стаціонарних закладів тощо. 

Для укриття інших мешканців міста використовуються споруди подвійного призначення. До таких, зокрема, належать підземні приміщення Київського метрополітену, підземні автопаркінги, переходи та найпростіші укриття – цокольні або підвальні приміщення будинків. Таких споруд подвійного призначення і найпростіших укриттів по  Києву налічується понад 5 тисяч. Опікуються ними районні держадміністрації столиці. У мирний час вони використовують їх для своїх господарських потреб, а в особливий період – для укриття місцевого населення. До речі, адреси всіх цих споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів можна знайти на офіційних сайтах районних у місті Києві державних адміністрацій.

Щодо спеціалізованих сховищ, то їх у столиці на порядок менше – понад 500, до того ж усіх форм власності: від державної та комунальної – до приватної. 

Події останніх років в Україні, особливо, анексія Криму і російська воєнна агресія на Донбасі, відкрили нам очі на багато важливих речей, зробили тему цивільного захисту населення не просто актуальною, а й життєво важливою. Не випадково у соцмережах мешканці столиці та інших міст України активно обговорюють, як поводитися під час обстрілу чи бомбардувань, як надавати першу допомогу. Є в соцмережах і  перелік сховищ Києва, який постійно поповнюється дослідниками столичних надр, так званими дігерами. Невгамовні шукачі підземних пригод, іноді з великим ризиком для життя,  «відкривають» все нові  сховища. Вивчають їх стан, діляться враженнями від побаченого та відчутого. Більшість таких місць, на жаль, у занедбаному стані. 

Проте в Управлінні з питань надзвичайних ситуацій «Вечірку» дещо заспокоїли. Досвідчені професіонали на конкретних прикладах переконали, що в Києві загальна ситуація у сфері цивільного захисту далеко не катастрофічна і перебуває під постійним контролем.

(Більш детально – в черговому номері газети «Вечірній Київ» за 22 грудня)

Нагагдаємо, що бронетранспортер і арсенал зброї виявили в підземному бункері під Києвом.