Чи допоможе реформа одужати медицині
Наступного року лікарням «світять» реорганізації, пов’язані з перетворенням їх на комунальні некомерційні підприємства. Про ці новації ідеться у законопроекті №2309а-д, який уже готують у Верховній Раді до розгляду в другому читанні. Чого ж нам чекати від медичної реформи?
Незважаючи на реформування, всі державні та комунальні заклади охорони здоров’я не підлягатимуть приватизації. Проте, як сказано у законопроекті, вони фінансуватимуться за рахунок не лише державної казни та місцевих бюджетів, а й різних фондів (медичних, страхових, благодійних), а також фізичних осіб. Соціальне страхування являтиме гарантований пакет медпослуг, передбачених держбюджетом.
Після старту нової реформи українці зможуть самостійно обирати сімейного лікаря, який має стати своєрідним агентом у системі охорони здоров’я: саме він забезпечуватиме первинну діагностику. Оздоровчі заклади отримуватимуть кошти у залежності від кількості пацієнтів та якості наданих послуг. Оплата визначатиметься на підставі методики розрахунку вартості, затвердженої міністерством охорони здоров’я.
Стосунки між державою, лікарем і пацієнтом будуватимуться за моделлю страхової медицини. З цією метою планують створити Національне агентство медичного страхування. Йдеться про сполучну ланку між лікарнями та профільним міністерством (для укладання контрактів із медичними установами, контролю діяльності закладів та збору статистичних даних по галузі).
Запропоновані підходи кардинально відрізняються від нинішньої ситуації. Адже сьогодні, як відомо, більшість лікувальних закладів, які існують у формі бюджетних установ, не мають достатнього рівня самостійності. Надані кошти, як правило, є жорстко регламентованими. Навіть у разі екстреної необхідності вітчизняні лікарні не мають права перерозподіляти їх з однієї статті бюджету до іншої, наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах. Така обмеженість не сприяє оптимізації надання медичної допомоги.
– Особисто я погоджуюся з тим, щоб легалізувати оплату за медичні послуги. Джерелом існування має бути зарплата, яка дозволяє жити, а не виживати. Якщо встановлять чіткі ціни, то це буде справедливіше, – вважає Юрій Крикунов, директор Департаменту соціальної політики КМДА, депутат Київради. – Коли на медичному ринку розпочнеться конкуренція, лікувальні заклади боротимуться за пацієнта, а в країні створять відповідні реєстри, необхідні для отримувачів таких послуг. У свою чергу, наш департамент зможе розробити механізм для надання допомоги соціально незахищеним верствам населення.
(Більш докладно – в черговому номері газети «Вечірній Київ» за 22 грудня)
Нагадаємо, як реформувати екстрену медицину в Україні.