У столиці обговорили потреби та можливості для ВПО

Сьогодні, 12 листопада, відбулася зустріч представників хабів та рад ВПО, Департаментів КМДА, депутатів Київради та благодійного фонду «Рокада». Метою заходу стало детальне обговорення актуальних проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Києві, та пошук ефективних рішень.

Як зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда: «Лише із початку повномасштабного вторгнення у Києві зареєструвалися майже 232 тисячі ВПО, з них понад 49 тисяч дітей до 18 років і 70 тисяч пенсіонерів. Ще з 2014 року ми намагалися інтегрувати ВПО у наші програми підтримки, яких дуже багато. Наразі прагнемо зрозуміти, чого ще немає, що потрібно врегулювати. Тож звернулися до благодійного фонду „Рокада“ з проханням проаналізувати стан справ щодо ВПО та їхніх потреб. Є зобов’язання держави, а є те, що може вирішити Київ. Тож нашим завданням є побачити та зрозуміти, що ще можемо зробити для внутрішньо переміщених осіб у місті».

Учасники зустрічі обговорили питання доступу ВПО до соціальних послуг, працевлаштування, житла та психологічної підтримки. Було підкреслено необхідність покращення комунікації між органами влади, громадськими організаціями та самими ВПО, а також розробки більш ефективних механізмів координації їхньої діяльності.

ВПО У КИЄВІ: ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ПРОБЛЕМИ

Результати дослідження «Потреби та умови проживання внутрішньо переміщених осіб у Києві: виклики інтеграції та можливості їх подолання», що був проведений БФ «Рокада», презентувала менеджерка з дослідження та аналітики Ірина Корольчук.

Участь у ньому взяли 1927 респондентів, які заповнювали анкети онлайн. Збір даних проходив у Києві з 27 вересня по 14 жовтня 2024 року. Більшість опитаних — це люди похилого віку та молодь, які живуть у невеликих сім’ях.

Згідно з отриманими даних, 85,7% ВПО проживають у Києві рік і більше, 6,4% близько шести місяців, інші — три та менше місяців. Найбільше внутрішньо переміщених осіб оселилося в Дарницькому, Святошинському та Оболонському районах Києва. Більша частина (52,5%) приїхали з Донецької області.

Більшість опитаних ВПО орендують житло самостійно або з родиною (81,6). А найбільш актуальними проблемами називають дорогу вартість харчів (65,7%), комунальних послуг (62,5%) та лікарських засобів (65,7%). При цьому 33,6% опитаних коштів вистачає лише на харчування, а 34,1% вимушені економити навіть на ньому.

Основними потребами ВПО назвали потребу у фінансовій допомозі (84,2%), у гуманітарній допомозі (харчі, засоби особистої гігієни, побутова хімія — 70,2%), а також потребу у пошуку й оренді житла (33,4%). Головною статтею витрат для родини є оренда житла (85,9%), оплата комунальних послуг (67,8%), харчі (66,6%), оплата медичних послуг (52,5%).

Що стосується медичних послуг, то 32,7% опитаних ще не мають декларації з сімейним лікарем, а 25,1% назвали фінансові труднощі суттєвим бар’єром для доступу до медичних послуг.

Щодо працевлаштування, 63,8% нині працюють, а 6,7% мають підробіток чи працюють на себе. Основними недоліками у працевлаштуванні вбачають низьку оплату праці (46,9%), вікові, фізичні та інші обмеження (15,7%), і навіть відмову працевлаштовувати через статус ВПО (9,5%).

Якщо говорити про взаємодії з місцевою громадою та інтеграцію, то більшість опитаних підписані на місцеві новини та інформаційні канали (56,9%), мають роботу у Києві (39,9%), товаришують з киянами (42,5%), а діти відвідують місцеві навчальні заклади (37,5%). ВПО зазначили, що покращити інтеграцію у життя громади їм би допомогла соціальна (58,6%), психологічна (26,9%) та юридична (25,2%) підтримка, мовні курси (27,4%) професійні курси та консультації (25,1%), проведення культурних заходів (17,2%). Основними потребами залишаються фінансова підтримка (73,8%), нові навички (34,4%) та підтримка здоров’я (46,4%).

До слова, 87% опитаних ВПО у столиці планують залишатися в Києві та майже 3% розглядають можливість повернення додому після завершення бойових дій.

Дослідження буде викладене для ознайомлення на сайті БФ «Рокада».

ПРОГРАМИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВПО, ЩО ДІЮТЬ У СТОЛИЦІ

Директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург наголосила, що медична допомога за принципом безбар’єрності та інклюзивності надається як киянам, так і тим, хто має статус ВПО у столиці.

Окрім допомоги від НСЖУ в рамках Програми державних гарантій медичного обслуговування населення, у Києві діє дві міські цільові програми «Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці» та «Громадське здоров’я». Перша цільова програма забезпечує лікування хворих на рідкісні та системі захворювання, підтримку осіб з цукровим діабетом, з вадами слуху, з наслідками бойової травми, екстрену кардіохірургічну допомогу, ендопротезування суглобів та встановлення штучного кришталика, гемодіаліз тощо. Друга стосується проведення скринінгових обстежень.

Крім того, в діяльність комунальних медзакладів впроваджено функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Реєстр територіальної громади міста Києва». До неї підключені 29 закладів, що спрощує доступ до медичних послуг на підставі наявних в системі електронних документів. Валентина Гінзбург нагадала й про послуги у сфері охорони ментального здоров’я (зокрема, гарячі лінії) та послуги з надання реабілітаційної допомоги.

У Департаменті підприємницької діяльності поінформували про заходи щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості. Зокрема, це працевлаштування та професійне навчання внутрішньо переміщених осіб, програма компенсації витрат роботодавцям на оплату праці за працевлаштування ВПО, отримання мікрогрантів та грантів особам з-поміж ВПО. Також внутрішньопереміщеним особам надаються сертифікати та ваучери на навчання.

Наразі на обліку в міському центрі зайнятості перебувають 795 ВПО, з них — 363 безробітні. А за січень-жовтень 2024 року послуги тут отримували 4089 ВПО. Загалом внутрішньо переміщені особи складають 26% клієнтів центру зайнятості. Однак вакансії та можливості для професійного росту та перенавчання є.

У Департаменті освіти і науки розповіли, що 30 977 дітей та молоді ВПО відвідують київські заклади освіти, з них — 7107 осіб ходять до дитячих садочків, 7107 — до шкіл, а 365 є студентами Університету Грінченка. У дошкільні та шкільні заклади ВПО мають позачергове зарахування. А за програмою «Турбота» отримують безплатне гаряче харчування. Також 2120 внутрішньопереміщених осіб працевлаштовані у заклади освіти, серед них — 1398 педагогів.

Київ розробив комплексну систему підтримки внутрішньо переміщених осіб, яка включає вісім міських програм, зазначили у Департаменті соціальної та ветеранської політики. Програма «Турбота» є яскравим прикладом такої підтримки, за три роки реалізації якої було проведено 28 заходів. Зокрема, місто забезпечує гуманітарну допомогу, житло та сприяє соціальній адаптації ВПО.

У Департаменті культури нагадали про діяльність міських бібліотек, де, зокрема, працюють мовні клуби, відкриті для всіх охочих.

ОСНОВНИЙ ВИКЛИК — КОМУНІКАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЯ

«Ми проаналізували ситуацію з внутрішньо переміщеними особами та визначили основні проблеми. Багато хто з них, особливо ті, хто втратив житло, надовго залишаться серед нас, — зазначила депутатка Київради (фракція „Європейська солідарність“), голова Постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко. — Понад 45% ВПО — це люди похилого віку, пенсіонери, люди з інвалідністю, які потребують додаткової соціальної підтримки».

За словами Марини Порошенко, існують дві основні проблеми в наданні допомоги ВПО: недостатня координація між різними установами та відсутність чіткої комунікації між місцевою владою та урядом щодо розподілу відповідальності. Вона також нагадала про законопроєкт №11 161, який спрощує процедуру отримання компенсації за втрачене майно на окупованих територіях.

«На круглому столі департаменти КМДА презентували свої послуги, але виявилося, що переміщені особи недостатньо інформовані про всі можливості, які їм доступні, — підсумувала Марина Хонда. — Тому ми вирішили створити хаб для ВПО на Харківському шосе, де всі охочі зможуть отримати необхідну інформацію та консультації. Цей хаб стане єдиним вікном для ВПО, які проживають на лівому березі Києва».

Посадовиця зазначила, що багато людей не знають про існування таких послуг, як притулки, кризові кімнати, соціальне таксі тощо.

«Ми звернулися до Офісу Ради Європи в Україні з проханням провести оцінку наших програм для ВПО, щоб ми могли виявити недоліки та розробити нові заходи, — підкреслила Марина Хонда. — Ми прагнемо забезпечити комплексну підтримку внутрішньо переміщених осіб».

Читайте також

• Інтеграційний хаб для ВПО запрацює взимку 2025 року. Хаб стане місцем підтримки та комунікації для внутрішньо переміщених осіб.
• У столиці ВПО отримують допомогу за програмою «Турбота. Назустріч киянам». Київ всебічно підтримує соціально незахищені верстви населення.
• Столиця працюєнад проєктом бюджету Києва на 2025 рік, який матиме соціальну спрямованість. Основний акцент — на створенні безпечних умов проживання і перебування в місті, адаптації учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб, створенні умов для їх реінтеграції в соціум.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»