ПЦУ канонізувала архімандрита Києво-Печерської лаври XVII століття: що про нього відомо
На думку представників духовенства, канонізація Єлисея Плетенецького є визнанням його видатної ролі у становленні православ’я в Україні та його значного впливу на духовний розвиток українського народу.
Нещодавно Священний Синод Православної Церкви України (ПЦУ) канонізував архімандрита Єлисея Плетенецького (близько 1550 і 1554 -1624).
З його ім’ям пов’язується виникнення церковно-просвітницького і культурницького осередку на базі Києво-Печерської Лаври. Народжений у шляхетній родині, він обрав чернечий шлях та став архімандритом двох значущих монастирів — Успенського Пінсько-Лещинського та Успенської Києво-Печерської Лаври. Протягом свого життя Єлисей Плетенецький завжди захищав православну віру та права українського народу у складні для православ’я часи.
Про канонізацію київського церковного діяча XVII століття повідомив на своїй сторінці у Facebook Предстоятель ПЦУ, Блаженнійший Митрополит Епіфаній.
«Священний Синод Православної Церкви України, розглянувши свідчення про життя, працю на благо Церкви й народу Божого блаженноспочилого настоятеля цієї обителі Єлисея (Плетенецького), який очолював братію Лаври в буремні роки боротьби за збереження православної Київської Митрополії на зламі 16-го та 17-го століть, ухвалив рішення прославити його в лику святих для місцевого шанування в Київській єпархії. Преподобний Єлисей хоча і досяг шляхетного звання в мирському служінні, однак залишив його, щоби стати ченцем і цілковито служити Богові», — зазначив у своєму дописі Митрополит Епіфаній.
За його словами, саме в час ігуменства архімандрита Єлисея до традицій монастиря увійшов обов’язок проповідувати на богослужінні для навчання братії та народу Божого. Він був одним зі співзасновників Київської Братської школи, багато зробив для поширення віри через друковане слово, створивши знамениту в подальшому Печерську друкарню.
Він також заснував Лаврський гурток православних інтелектуалів, з якого вийшли такі відомі постаті, як Павло Беринда, митрополит Петро Могила, митрополит Іов Борецький, Лаврентій Зизаній-Тустановський та Захарія Копистенський. Завдяки його підтримці Києво-Печерська Лавра стала важливим осередком української духовності та культури.
Під його керівництвом Києво-Печерська Лавра здобула статус ставропігії Вселенського Патріарха, що надало їй незалежність та авторитет. Архімандрит Єлисей також ініціював відродження української православної ієрархії у 1620 році разом зі святим гетьманом Петром Сагайдачним.
«Нещодавно виповнилося 400 років від часу блаженного упокоєння архімандрита Єлисея. І ми, повертаючи знання про духовне життя та подвиги, здійснені саме в нашій Помісній Церкві, здійснені тут, на українських землях, послідовно вшановуємо наших подвижників», — зазначає у дописі Блаженнійший Епіфаній.
Митрополит наголошує, що впродовж своєї історії, Українська Церква дарувала світу багатьох святих, хоча через зовнішні обставини не всі були гідно вшановані.
«Після звільнення від впливу „русского мира“, ми повертаємо заслужену славу нашим святим, аби їхній приклад надихав нові покоління на виконання Божих заповідей та досягнення святості», — наголосив Митрополит.
Наразі в Православній церкві України вшановують як святих: митрополитів Київських Петра Могилу, Іова Борецького, Йосифа Нелюбовича-Тукальського, Рафаїла Заборовського, князів Ярослава Мудрого та Костянтина Острозького, гетьмана Петро Сагайдачного, кошового отамана Петра Калнишевського, а також Іова і Феодосія Манявських, Меркурія Чернігівського та інших.
Нещодавно до цього списку долучилася Єлизавета Гулевич, фундаторка Київської Братської школи, а тепер і преподобний Єлисей Плетенецький.
До теми: Православна церква України канонізувала митрополита Рафаїла Заборовського: чим унікальна його постать.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»