Таємниці графіті Софії Київської: цифрова платформа розкриває середньовічну спадщину України
На сайті знайомлять з дев’ятьма унікальними написами, викарбуваними на стінах Софійського собору.
Культурна організація Shadows Project та Собор Святої Софії створили унікальний вебсайт, що розповідає про українське середньовічне минуле.
На платформі пропонують дізнатися про дев’ять унікальних написів, обраних з понад 7 500 графіті, викарбуваних на стінах собору. Стародавні позначки розповідають про життя, вірування та ідентичність середньовічного Києва.
«Стіни Софійського собору зберегли не тільки тисячолітні мозаїки та фрески, що є світовими шедеврами середньовічного мистецтва, але й тисячі написів та малюнків, які відвідувачі храму видряпували кілька століть поспіль, — розповів заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника „Софія Київська“, доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко, який дослідив написи. — Ці пам’ятки — графіті, є колосальним архівом цінних історичних документів, які дозволяють нам поглянути на різні аспекти життя тогочасної людини».
У 2006 році розпочалась комплексна робота з каталогізації всіх графіті на стінах Софії. Ця масштабна праця опублікована в багатотомному виданні В’ячеслава Корнієнка.
«Відтоді, як я вперше побачила ці символи у 2021 році, мене захопило, що вони можуть розповісти нам про наше минуле. Вражає думка, що звичайні люди, як ми, стояли перед цими стінами, писали свої страхи, мрії та побажання. І ми можемо дивитися на них зараз, тисячу років потому, — поділилася співзасновниця Shadows Project Агата Горська. — Ми прагнули знайти спосіб вивести ці унікальні частинки історії з тіні та запросити українців самостійно відкрити для себе, що ці приховані скарби можуть розповісти про нашу спадщину».
Влітку команда почала працювати над першими прототипами.
«Ми розглядали різні ідеї щодо того, як це може виглядати в реальності, і зупинилися на варіанті з сайтом та QR-кодами, адже в Софії нам розповіли, що багато відвідувачів хочуть більше про них дізнатися і запитують про подібні джерела інформації, — розповіла «Вечірньому Києву» Агата Горська. — Для початку ми обрали 9 символів, які могли б розповісти цікаві історії та дати уявлення про життя в Києві того часу. Для цього провели підготовче дослідження та консультувалися із заповідником «Софія Київська», щоб обрати символи, які були б найунікальнішими, найцікавішими та могли б бути пов’язані з ширшим контекстом.
Зупинилися на цих символах, адже вони відображають три основні теми, які ми побачили в ході нашого дослідження: освіта, релігія та громада. Ці символи також, окрім одного, є доступними для звичайного відвідувача у самому соборі, що дозволяє нам розмістити QR-коди в зручних місцях. Ми б хотіли доповнити цей набір у процесі, але це залежить від сприйняття проєкту».
На сайті зображення написів (графіті) можна роздивитися в форматі 3D.
«Це була моя ідея — поєднати минуле із сучасністю у незвичний спосіб і „осучаснити“ символи, зберігаючи їхню спадщину, — пояснює Агата Горська. — Коли відвідала Софію у 2021 році, побачила голографічну реконструкцію Ярослава Мудрого, створену археологами. Було дуже цікаво, як нові технології можуть допомогти відтворити історію. Тож захотіла зробити щось подібне із символами».
До слова, контент у цьому проєкті поданий двома мовами — українською та англійською, щоб іноземці також могли дізнатися про ці стародавні написи.
Також пізніше у приміщенні Софійського собору планують розмістити QR-коди біля цих символів, які будуть вести на сайт — і відвідувачі одразу зможуть про них почитати.
Крім того, на сайті проєкту збирають кошти на видання англомовної книги, присвяченої дослідженню Реймського Євангелія. За легендою, цей манускрипт знайшли в бібліотеці князя Ярослава Мудрого, а згодом його донька Анна привезла його до Франції. Українські дослідники виявили схожість між графіті в соборі та написами з Реймського Євангелія. Це відкриття ще більше підсилює зв’язок України з середньовічною історією Європи.
Нагадаємо, влітку випустили колекційну євробанкноту із зображенням Софійського собору.
Собор був символом могутності й суверенітету Русі, як головний храм держави відігравав роль її духовного, політичного та культурного центру. У 1990 році Софійський собор ХІ століття у Києві разом з комплексом монастирських споруд ХVIIІ ст. на його території внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що підтверджує визначну універсальну цінність культурного об’єкта, який підлягає збереженню на благо всього людства.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»