Люди, тварини, поїзди: на київському залізничному вокзалі відкрили мініатюрну композицію

Юлія Бевзенко і 47-ома фігурка проєкту «Шукай». Фото: Наталка Марків
Юлія Бевзенко і 47-ома фігурка проєкту «Шукай». Фото: Наталка Марків

47-ма фігурка проєкту «Шукай» розповідає про повернення додому.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, то «менеджерка Києва» Юлія Бевзенко думала, що її екскурсії містом не матимуть попиту — бо йшлося про виживання. Проте так не сталося, навпаки, значно зросла цікавість до історії, і Києва зокрема. Тому проєкт «Шукай» продовжився — з’явилися мініскульптурки присвячені легендарній перепічці, знак «прочитано», фігурки княгині Ольги, воїна, який прихилив коліно перед прапором.

Сьогодні ж на будівлі головного залізничного вокзалу відкрили чергову, 47-ому мініскульптуру «Повернення додому». Юлія Бевзенко вважає, що це найскладніший у реалізації символ з усіх, що були.

Скульптупка добре деталізована

«Колись посли, що приїхали до Ярослава сватати Анну в’їжджали у місто через Золоті ворота, ними урочисто в’їжджав до Києва Богдан Хмельницький, сьогодні ж нашим таким парадним місцем, через яке приїжджають міжнародні делегації є Центральний залізничний вокзал, такі собі Залізні ворота сучасності», — пояснила Юлія Бевзенко місце розташування та ідею скульптури.

На ній зображені два поїзди, що прибули на перон. Один — із Краматорська, а інший з-за кордону. На пероні фігури закоханих військового та його дружини, мама з донечкою та собачкою, які повернулися додому з-за кордону, чоловік, який когось зустрічає та маленький хлопчик, який повернувся на вокзал по свою улюблену іграшку. У невеличкій скульптурній композиції закладено дуже багато символів.

«Через 18 днів буде тисяча днів з початку повномасштабного вторгнення. І є тисячі українців-біженців, які увесь цей час перебувають за кордоном і мріють повернутися додому. Для багатьох поїзди і вокзали — це символ повернення», — розповідає Юлія Бевзенко.

Юрій Білявський розповідає про те, як працював над проєктом

Скульптором композиції традиційно є Юрій Білявський, а спонсором — компанія Visa. Тобто ця скульптурка, як і всі інші, встановлена за кошти меценатів.

Юрій Білявський розповів, що над проєктом працював щодня чотири місяці — це дуже кропітка робота, бо ж усі деталі тих же локомотивів — достовірні. Так, фігурка хлопчика з іграшковим зайчиком має всього 27 міліметрів. До речі, коли він спілкувався зі залізничниками про те, кого б вони хотіли бачити у композиції серед фігур, то згадали… крокодила — під час евакуаційних рейсів навіть така тварина трапилася.

Голова правління ПАТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський своєю чергою зауважив, що нова скульптурка — це частина перетворення залізничних вокзалів, як місця культурної дипломатії, це не просто місця, звідки можна відправлятися до інших міст чи країн, а де є багато сучасного мистецтва, точок які розповідають про історію країни чи міста.

«Ми віримо, що скоро події, які тут відображені, оці наші воєнні зустрічі-прощання, стануть пам’яттю, а цей невеличкий бронзовий пам’ятник буде нагадуванням, нагодою розповісти дітям про те, яку роль відіграла залізниця та залізничники у цю війну», — пояснив Олександр Перцовський.

Фігурка має опис шрифтом Брайля

Він також зауважив, що фігурка має опис шрифтом Брайля, і взагалі закцентував на тому, що усі нові проєкти, які впроваджують на залізниці є безбар’єрними. А ще ця подія «відкрила» святкування Дня залізничника, до якого на головному вокзалі підготували декілька цікавих виставок.

До речі, кожна скульптура проєкту «Шукай» має свою легенду. У цієї вона така: «до перону доторкнись — додому повернись». «І це точно працює, бо треба повернутися додому, до Києва, щоб побачити і потерти фігурку!», — наголошує Юля.

Вокзал — місце зустрічей та прощань

Як повідомляв «Вечірній Київ», цього року уже відкрили чотири скульптури з проєкту «Шукай». Одну з них — на Аскольдовій могилі. Вона присвячена захисникам України.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»