Культурна спадщина: охорона та відновлення — у Києві відбулася міжнародна конференція

Нещодавно у столиці пройшла IV Міжнародна конференція «Культурна спадщина: захист культурних кордонів», за участі представники державних органів, установ, громадських об’єднань, бізнесу, освітян, музейників та міжнародних партнерів.

Ініціаторами проєкту стала Всеукраїнська асоціація охорони культурної спадщини.

Захід відбувався у форматі дискусійних панелей, присвячених різноманітним аспектам збереження культурної спадщини в умовах війни, практичним кейсам з її захисту.

Голова Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини Олександр Никоряк наголосив на важливості самого заходу, яка є платформою для діалогу між різними інституціями для розв’язання нагальних питань, пов’язаних зі збереження національних культурних надбань.

Він підкреслив, що усвідомлення значущості матеріальної та нематеріальної культурної спадщини та її системне управління є стратегічним фокусом у формуванні стійкості нації у боротьбі за незалежність.

Директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій Наталія Войцещук зазначила, що сьогодні запит на збереження культурної спадщини є не лише від державних інституцій, а й від громадськості, бізнесу та культурних організацій, які об’єднуються для підтримки важливих проєктів. Лише через активну участь громади та культурних інституцій, що працюють на загальне благо, можна побудувати стійкий зв’язок із бізнесом і створити успішні спільні ініціативи, які мають довгостроковий позитивний вплив на суспільство.

Керуюча партнерка інвестиційної компанії Dovgiy Family Office Оксана Гуляєва у своєму виступі наголосила на важливості спільного об’єднання зусиль, де кожен учасник розуміє важливе значення культурної спадщини для суспільства і представників бізнесу. Вона зазначила, що ми повинні скласти спільний пазл, щоб культурні ініціативи не сприймалися як тягар, а стали основою для процвітання наших міст.

Як співорганізаторка проєкту, пані Оксана розповіла у коментарі нашому виданню, що цьогорічний захід відбувається у зміненому форматі, поступово трансформуючись від конференції до міжнародної пам’яткоохоронної платформи, яка продовжуватиме свою роботу в межах різних заходів: обговорень, громадських дискусій, публікацій тощо.

«Наша глобальна місія, як співорганізаторів проєкту — це зробити так, щоб захист української культури та збереження нашої культурної спадщини перестало бути протиборством різних сил, а навпаки, стало темою для об’єднання, розуміючи виключну цінність цих об’єктів. Також цього року вперше ми поєднали аспекти захисту як матеріальної, так і нематеріальної культурної спадщини», — зауважила Оксана Гуляєва.

За її словами, саме наша історія, традиції та цінності перетворюють культурну спадщину в особливе надбання, який ми передаємо наступним поколінням українців.

Серед спікерів цьогорічного заходу виступали представники різних музейних установ та інституцій:

Генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець розповіла про досвід співпраці з державою і меценатами, які доєдналися до реставрації будівлі музею у 2016 році та у подальші роки.

А директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова підкреслила, що розуміння і свідоме «привласнення» нашої спадщини формує нашу ідентичність і зміцнює нашу незалежність і безпеку. Вона зазначила, що ворог намагається стерти нашу пам’ять, і ми фізично відчуваємо цю порожнечу. Але ми маємо вистояти й «перепривласнити» нашу спадщину навіть через пусті музеї.

Також у дискусії взяли участь: Наталія Войцещук, директорка департаменту пам’яткоохоронної діяльності, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Вадим Кириленко, перший заступник директора Національного заповідника «Софія Київська», Міхал Красуцькій (Польща), директор департаменту захисту культурної спадщини Варшави, Лариса Довга, фундаторка та керівниця освітнього проєкту «УКультура», професорка НаУКМА, Кирило Кобцев, Офіційний представник Міжнародного комітету Блакитного щита в Україні, Марк Вілкінс (Швейцарія — Київ), співвласник Reytarska Circle, номінант на премію ЄС з сучасної архітектури, Катерина Фастовець, керівниця бренду Marie Claire в Україні та Ігор Добруцький, український підприємець, громадський діяч, засновник і директор «Folk Ukraine».

Також пам’яткоохоронна спільнота відреагувала на ворожий обстріл у Харкові 28 жовтня, внаслідок якого була пошкоджена будівля «Держпрому». Це найбільша у світі будівля у стилі конструктивізму та офіційний претендент на список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Держпром є одним із символів Харкова.

З терміновою заявою до Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО), з приводу пошкодження пам’ятки звернулася Олена Сердюк, виконавча директорка Українського національного комітету ICOMOS (Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць).

«Українська культурна спадщина належить усьому людству та є скарбницею світової цивілізації… Український національний комітет ІКОМОС звертається до світової спільноти щодо об’єднання всіх зусиль задля захисту культурної спадщини України, з урахуванням того, що заподіяння шкоди цій спадщині впливатиме на гуманістичний дух людства і його культурне розмаїття», — йдеться у зверненні.

Нагадаємо, що Український національний комітет ICOMOS (Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць) є частиною ЮНЕСКО з центральним офісом в Парижі.

Світлини для публікації надані організаторами конференції.

До теми: Садиба Зеленських: столичні фахівці обговорили план відновлення.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»