Демонтаж тимчасових споруд: "звірство" чи вимушений крок?
Учора вранці всі сайти столиці «трясло» від чергової новини про «незаконне знесення» та пошкодження тимчасових споруд на столичній Оболоні.
Як і у попередніх випадках, власники розповідають, що мають усі необхідні дозволи та відповідну документації.
«Вечірка» вирішила розібратися, чи так це насправді і що столична влада пропонує містянам у якості альтернативи.
- Тимчасові споруди котрі були обкладені цеглою стояли там без дозвільної документації, на підставі права власності отриманого і зареєстрованого на підставі рішення суду, а ще більшим нахабством було клопотання про відведення земельної ділянки під ці незаконні будки, - пояснив начальник відділу контролю за благоустроєм Оболонського району міста Києва Олексій Нікітюк.
Отже, попри завіряння власників про усю наявну дозвільну документацію, більшість з них обходять питання якого роду ці документи. Особливо «ласими» для ЗМІ є рішення судів, якими дозволяється розташування тих чи інших споруд та ведення торговельної діяльності. Громадськість охоче підхоплює штучно створену «хвилю обурення» та зі щитом «судових рішень» відправляються на штурм міської влади задля отримання коментарів щодо незаконного зносу та протиправних дій Благоустрою.
Загорівшись можливістю відновити справедливість, щирі у своїх поривах містяни забувають про юридичні нюанси, котрі, на жаль, на сьогодні є досить великою перешкодою для здійснення правових рішень, і є негативним але не рідким наслідком перехідного демократичного суспільства. Мова йде про територіальну підвідомчість судів, що видають подібні рішення. Так, не дивно, коли потрібний дозвіл видавався судом Луганської області. Кожен з нас має розуміти, що такі рішення мають свою ціну, звісно, у грошовому вираженні. На сьогоднішній день, дозволи на облаштування подібних конструкцій має видавати лише влада Києва після обговорення на відповідних комісіях і, у разі необхідності, зі створенням робочих груп.
Напевно, складно буде знайти людину, котра свідомо буде захищати нагромадження залізних, подібно до совдепівських, конструкцій поблизу станцій метро та поряд столичних парків і скверів. Усі активно підтримують очищення міста від незаконних забудов, які надмірно розрослися на вулицях столиці. Тоді чому після жорстких дій з боку комунальників (а по-іншому, як показала практика, змусити знести забудови неможливо), громада міста підриває соціальні мережі постами про «звірства комунальників».
Натомість, відкидаючи якісні альтернативи, з відновленням алей та парків. Складається враження, що суспільство не зовсім розуміє ціну відновлення міста з перетвореного роками у занедбану суміш відкритих ринків і щільних мафів, прямих наслідків ганебних режимів.
Варто оприділитися до чого прагне столиця. І цей вибір, звісно, за киянами.
Нагадаємо, місцева громада проти «відродження» свого селища, яке обіцяють забудовники.