Пригоди з Червоною Королевою та Чеширським котом: у столиці організували Хелловін для дітей військових. ФОТО
Завдяки підтримці Канади у Vcentri Hub Дніпровського району для 50 дітей з родин військових та військовополонених 31 жовтня влаштували конкурси, ігри та розваги у стилістиці Хелловін.
Ввечері до будівлі Vcentri Hub, що вулиці Малишка, батьки приводили своїх дітей у яскравих костюмах.
Всередині на них вже чекали аніматори, вдягнені у героїв «Аліси в країні див»: Червона королева, Чеширський кіт, Білий кролик, аби разом погратися та гарно провести час.
Свято Хелловіну відбулося у межах проєкту із забезпечення підтримки родин військовополонених за фінансування Канадського фонду місцевих ініціатив (CFLI). На нього завітав, щоб особисто привітати дітей та їхніх батьків, й заступник голови дипломатичної місії Канади в Україні Шон Бойд.
«Влаштовувати такі заходи дуже важливо для спільноти, для людей, які мають спільний досвід і можуть підтримувати один одного, збиратися разом, щоб провести разом час та поспілкуватися, — зазначив «Вечірньому Києву» Шон Бойд. — Канада є співголовою робочої групи по одному з пунктів Формули миру України, присвяченому поверненню полонених українців додому. Разом з Норвегією та іншими країнами, а їх приєдналося до коаліції близько 40, Канада працює над поверненням українських військовополонених, цивільних осіб та дітей. Ми тісно співпрацюємо у цьому напрямку з урядом України та Омбудсманом Дмитром Лубінцем.
Одним з головним завдань цієї робочої групи, яке цими днями обговорюють під час конференції в місті Монреаль, є питання умов утримання військовополонених, їхнього доступу до основних послуг та повернення додому. Одним із наших пріоритетів в цих міжнародних скоординованих зусиллях в рамках робочої групи з Формули миру України є питання належної інформації: скільки та де людей утримується, про умови їх утримання до моменту, коли вони повертаються додому і надання їм необхідних послуг. Ми розуміємо, що це важливо не тільки для самих полонених, але й для їхніх рідних і близьких — мати доступ до цієї інформації, знати та мати підтримати один одного. І найголовніше для нас, звісно, об’єднання родин, повернення тих, кого люблять і чекають вдома».
Як розповіла директорка КПН «Центр комунікації» Наталія Петрова, проєкт, який підтримує Канада, спрямований на родини військовополонених і військовослужбовців.
«У межах проєкту ми проводимо культурні заходи та психологічні тренінги, заняття з домедичної допомоги та арттерапії. Один з таких заходів, який влаштували сьогодні — для дітей, — поділилася вона. — На нього зареєструвалися 50 осіб, це діти з родин військовополонених, військовослужбовці, ВПО. Свято триває 2 години, для дітей проходять різні активності, майстер-класи та паперова дискотека».
Усіх присутніх вразили дивовижні костюми аніматорів. Діти з задоволенням брали участь у всіх конкурсах, дефілювали у своїх костюмах та з захопленням спостерігали за магічними фокусами.
«У будь-які часи діти прагнуть отримати гарні емоції та радість. Тож ми підготували їм ігри, танці, смаколики, щоб вони змогли відчути себе в іншому, казковому світі та трохи розважитися», — зауважила режисерка дійства Ольга Шумейко, що була в образі Червоної Королеви.
Дружина учасника бойових дій, Оксана, яка у 2014 році переїхала з Криму до Києва, прийшла на свято з двома дітьми — 9-річною Офелією та 7-річним Гордієм.
«Дізналася про цю подію через „Київ мілітарі хаб“. Постійно слідкуємо за його заходами. Дуже подобається. що в цей нелегкий час є змога розважити дітей, адже дитинство одне, його неможливо повернути, — розповіла Оксана. — Мої діти дуже зраділи, вони полюбляють різні свята, атракціони. Намагаємося їх відволікати від війни. Образи вони обирали самі, Гордій захотів бути Дракулою, а Офелія — Венздей. Я сама пошила їм костюми. Кожен рік намагаємося зробити їм щось нове».
9-річна Офелія каже, що спеціально для свого образу придумала різні рухи.
«Вендзей подобається, бо вона трошки моторошна, як я люблю. Коли трохи страшно, — пояснила вона. — А ще мені тут до вподоби костюми, наприклад мого друга, який вдягнувся у скелета. А ще Чеширського кота, кролика, королеви і мого брата. З задоволенням братиму участь в усіх конкурсах».
Чоловік Ірини — військовий, зараз воює під Куп’янськом. На свято жінка прийшла з шестирічним Тихоном. Аби бути на одній хвилі з сином, купила й собі сукню з хелловінським принтом.
«Тут дуже класна атмосфера, і мені, і дитині надзвичайно подобається, — поділилася Ірина. — Тихон постійно згадує батька і хоче, щоб він приїхав додому. Таке свято дає змогу розважитися, відвернути увагу від реалій повсякденності та війни. Намагаюся йому регулярно щось цікаве організовувати. А спеціально до цієї події придбала синові костюм скелета».
На дитячому святі з нагоди відзначення Хелловіна працювали три аніматори та діджей, для учасників проводили майстер-класи, влаштували паперову дискотеку та пропонували охочим зробити аквагрим. На подію завітали 50 дітей з родин військовослужбовців, військовополонених та ВПО.
Свято відбулося завдяки проєкту із забезпечення підтримки родин військовополонених за фінансування Канадського фонду місцевих ініціатив (CFLI), що реалізовує КНП «Центр комунікації». Мета проєкту — забезпечення підтримки родин військовополонених шляхом комплексного юридичного та психологічного супроводу, та посилення інформаційної кампанії для підвищення обізнаності населення міста Києва про стан та умови полонених та необхідність підтримки їх родин.
У рамках реалізації проєкту проходять юридичні консультації, групи психологічної підтримки, тренінги з надання першої домедичної допомоги та з правил поводження зі зброєю та вибухонебезпечними предметами, арттерапевтичні заняття, каністерапія (метод позитивного психосоціального і фізіореабілітаційного впливу на людей, які цього потребують, через спеціально керованих і навчених собак), культурні заходи (екскурсії в межах міста Києва, заходи з озеленення міста, відвідування театру тощо).
Нагадаємо, у вересні на лівому березі відкрили перший Vcentri Hub. Київ продовжує розбудовувати міську мережу Vcentri Hub. Громадський простір у Дніпровському району став вже п’ятим у столиці.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»